Ракетна установка Type 67 була частиною розвитку ракетних систем в Японії в середині 20-го століття. Вона була розроблена компанією Nissan Motors у 1965 році як частина програми підвищення обороноздатності Японії після Другої світової війни. Установка надійшла на озброєння в 1968 році і була призначена для забезпечення мобільності та вогневої підтримки сухопутних сил японських сил самооборони.
Основні характеристики та конструкція:
- Шасі: Для розміщення ракетної установки використовувалося шасі вантажного автомобіля Hino (6×6), що забезпечувало хорошу прохідність на різних типах місцевості. Вантажопідйомність шасі становила 4000 кг, що дозволяло розмістити ракети та обладнання.
- Двигун: Установка мала 6-циліндровий дизельний двигун потужністю 160 кінських сил, що дозволяло розвивати максимальну швидкість до 78 км/год на шосе.
- Рейкові направляючі: Ракетна установка була оснащена двома рейковими направляючими для пуску ракет типу Type 68.
- Стійкість при стрільбі: Для забезпечення стабільності при вогневих навантаженнях, установка була обладнана трьома домкратами (два з боків і один ззаду).
- Транспортно-зарядна машина: Для транспортування ракет використовувалася окрема транспортно-зарядна машина (ТЗМ) на тому ж шасі, яка могла транспортувати шість ракет. ТЗМ також мала гідравлічний кран для перевантаження ракет на бойову установку.
Тактико-технічні характеристики ракети Type 68:
- Калібр: 307 мм.
- Довжина: 4500 мм.
- Стартова вага: 573 кг.
- Дальність стрільби: 28 км.