Печера відлюдника — це місце, яке приховує в собі не тільки природну таємницю, а й історію, що нагадує про одиноке життя людини, котра обрала шлях самітництва. Печера розташована в Тернопільській області, поблизу села Литячі, на вершині схилу балки, всього за 2 км на південний схід від села, серед лісу, де природа сама по собі створює атмосферу тиші і спокою.
Печера має округлий вхід, що розташований на вертикальній стінці скелі на висоті 4-5 метрів від підошви. Це місце виглядає так, ніби сама природа прагне приховати цей скромний об’єкт, котрий був створений не лише силами Землі, а й людиною, яка зуміла відшукати тут своє місце для життя.
Назва печери носить своєрідну пам’ять про монаха-відлюдника, який оселився в цьому лісі в 1930-х роках. Легенда про нього розповідає, що він вирубав у печері місце для ліжка та обладнав витяжку для розведення вогнища. Монах жив у простоті, харчуючись тим, що знаходив в лісі, і лише час від часу виходив до місцевих жителів сіл Литячі та Шутроминці, щоб обговорити з ними релігійні питання та моральні цінності. У нього був свій щоденник, в якому він записував свої думки та спостереження про світ і життя.
Монах зник безвісти під час німецько-радянської війни, і його доля залишилася невідомою. Однак ця печера і досі зберігає в собі пам’ять про його відлюдницьке життя, ставши місцем, яке нагадує про самітництво, тиху боротьбу з часом і собою.