Лінії спалахів, ритм розбитий,
Тіні танцюють у спектрі розмитім.
Голоси — шепіт, метал і луна,
Зникне порядок. Народиться гра.
Рвані фрагменти думок та імпульсів,
Час розсипається в бітах та пульсах.
Рими зникають, знову з’являються,
Вибухи звуку у тишу вплітаються.
Сенс — це уламки, що світло вбирають,
Сенс — це хаос, де зірки палають.
Нерівний крок по зламаних нотах,
Світ розчинився у білих воротах.
Марко Марсельський