Печера Млинки — гіпсова печера, яка є геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення в Україні. Вона розташована біля села Залісся в Чортківському районі Тернопільської області.
Печера Млинки має загальну довжину 53,160 м і розташована в гіпсах баденського регіоярусу середнього міоцену. Вхід до печери знаходиться на висоті 270 м над рівнем моря, а потужність гіпсових шарів складає близько 20 м. Печера простягається вздовж долини Млинки, з південного сходу на північний захід, заглиблюючись у гіпсовий масив у північному напрямку.
Млинки є класичним прикладом гіпсового карсту, що має лабіринтову структуру. Більшість її галерей та залів утворилися в тріщинах з азимутами простягання 10-20 градусів, з’єднаних короткими переходами. Висота ходів змінюється від 0,5 до 20 м. Деякі зали мають обвальне походження, і в їх стелі відкриваються мергелі та вапняки, що залягають вище.
У печері можна побачити гіпсові кристали різних розмірів і кольорів, а також такі карстові форми, як геліктити, шаблеподібний гіпс, сталактити, сталагміти та натічні форми.
Температура в печері підтримується на рівні 9,6° C при високій вологості близько 100%.
Печера Млинки була вперше згадана в 1960 році в газеті «Нове життя» завдяки М. Білому, який був вчителем у селі Угринь. Він також запропонував назву печери.
Перші дослідження печери розпочали гуртківці обласної туристичної станції під керівництвом В. О. Радзієвського у 1960-ті роки. Вони виявили чудові підземні краєвиди та склали перші карти печери. Після цього були організовані кілька експедицій, в результаті яких було закартовано понад 9750 м лабіринтів.
Протягом 1960-1980-х років було зроблено багато відкриттів нових районів печери. В 1980-х роках чортківський спелеоклуб «Кристал» продовжив дослідження, відкриваючи нові райони, зокрема «Перемога» та «Мирний».
Печера Млинки є важливим об’єктом для наукових досліджень і має велике значення для карстових процесів. Водночас, через постійне відвідування туристами, печера зазнала пошкоджень, і для збереження її унікальності чортківський спелеоклуб «Кристал» встановив нові двері та обмежив доступ до печери.
Печера Млинки служить домом для кількох видів кажанів, таких як нічниці (Myotis), вухань (Plecotus auritus) та підковик малий (Rhinolophus hipposideros). Ці тварини використовують підземні «траси» для орієнтації, і саме їхні шляхи допомагають спелеологам відкривати нові райони.
У печері також були знайдені рештки різних тварин, серед яких скелети куниць кам’яних (Martes foina) та вовчка сірого (Glis Glis), що свідчить про можливі взаємозв’язки цих видів з колоніями кажанів.
Печера Млинки продовжує досліджуватися, і в останні роки спелеологи відкрили нові райони, зокрема «Молдаванка», «Глобальний», «Японія» та «Угринський». Завдяки зусиллям спелеологів, зокрема клубу «Кристал», печера зберігає свою унікальність і значення для науки.
Печера Млинки є не лише геологічною пам’яткою природи, а й важливим науковим об’єктом для дослідження карстових процесів і підземних екосистем. Її значення як для науки, так і для туризму вимагає належного охоронного підходу, щоб зберегти її для майбутніх поколінь.