Мале Старосілля — село в центральній частині України, у межах Черкаської області, адміністративно входить до складу Сміли (Смілянська міська територіальна громада) Черкаський район. Населений пункт має давню історію, пов’язану з формуванням козацького краю на Середньому Подніпров’ї, розвитком землеробства та поміщицьких маєтків у ХІХ столітті.
Географічне положення
Село розташоване в лісостеповій зоні Придніпровської височини, за кілька кілометрів від міста Сміла. Місцевість характеризується хвилястим рельєфом, родючими чорноземами та мережею малих річок і струмків, що належать до басейну Тясмин — правої притоки Дніпра.
Клімат — помірно континентальний із теплим літом та помірно холодною зимою. Природні умови сприятливі для ведення сільського господарства.
Назва та походження
Назва «Мале Старосілля» пов’язана з давнішим поселенням — «Старосілля», від якого згодом відокремилася менша частина. Поділ на «велике» та «мале» поселення був характерним для українських сіл у період зростання населення та адміністративних змін.
Топонім «Старосілля» вказує на «старе село», тобто давнє поселення, що існувало задовго до офіційної фіксації в документах.
Історія
Давні часи
Археологічні знахідки в околицях свідчать про заселення території ще в добу трипільської культури та скіфського періоду. Як і більшість території сучасної Черкащини, місцевість входила до ареалу активного освоєння в часи Київської Русі.
Козацька доба
У XVI–XVII століттях землі навколо сучасного села належали до козацьких територій Середнього Подніпров’я. Після утворення Гетьманщина ці землі перебували у складі адміністративних одиниць козацького устрою.
Місцеве населення брало участь у визвольних рухах проти польської шляхти, а згодом — у козацьких формуваннях.
ХІХ століття
У ХІХ столітті село входило до складу Київської губернії. Землі належали поміщикам; основним заняттям населення залишалося землеробство. Розвиток залізниці через Смілу сприяв економічному пожвавленню регіону.
Після селянської реформи 1861 року відбулися зміни у землеволодінні та соціальній структурі населення.
ХХ століття
У 1920-х роках встановлено радянську владу. У період колективізації створено колгосп. Село пережило трагічні події Голодомор, що призвели до значних людських втрат.
Під час Другої світової війни територія була окупована нацистськими військами. Після визволення відбувалася відбудова господарства.
У другій половині ХХ століття функціонували сільськогосподарські підприємства, школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
Сучасний період
Після проголошення незалежності України у 1991 році село стало частиною незалежної держави. У результаті адміністративно-територіальної реформи 2020 року увійшло до складу Черкаського району.
Економічна основа — приватні аграрні господарства та фермерські підприємства. Частина населення працює у Смілі та Черкасах.
Населення
Кількість населення змінювалася впродовж ХХ–ХХІ століть у зв’язку з урбанізацією та міграційними процесами. Для села характерна тенденція до скорочення чисельності мешканців.
Етнічний склад — переважно українці. Основна мова спілкування — українська.
Господарство
Традиційними видами діяльності є:
- вирощування зернових культур (пшениця, кукурудза);
- технічні культури (соняшник);
- тваринництво;
- присадибне господарство.
Землі відзначаються високою родючістю чорноземів.
Соціальна інфраструктура
У селі функціонують:
- заклад загальної середньої освіти (або філія опорної школи громади);
- будинок культури;
- бібліотека;
- фельдшерський пункт;
- магазини приватної торгівлі.
Релігійне життя представлене православною громадою.
Транспортне сполучення
Село має автомобільне сполучення зі Смілою та іншими населеними пунктами району. Найближча залізнична станція розташована у місті Сміла, яке є важливим транспортним вузлом центральної України.
Культурна спадщина
У селі та його околицях збереглися:
- пам’ятники воїнам, загиблим у Другій світовій війні;
- традиційна сільська забудова;
- елементи народної культури Центральної України.
Місцеві традиції включають святкування календарно-обрядових свят, зокрема Різдва, Великодня та Івана Купала.
Мале Старосілля є типовим прикладом історичного села Центральної України, що поєднує давню історію заселення, козацьку спадщину та сучасне аграрне життя. Село відображає загальні історичні процеси Черкащини — від козацької доби до сучасної адміністративної реформи — та зберігає локальну ідентичність у структурі Смілянської громади.