Мале Старосілля — село в центральній частині України, у межах Черкаської області, адміністративно входить до складу Сміли (Смілянська міська територіальна громада) Черкаський район. Населений пункт має давню історію, пов’язану з формуванням козацького краю на Середньому Подніпров’ї, розвитком землеробства та поміщицьких маєтків у ХІХ столітті.

Географічне положення

Село розташоване в лісостеповій зоні Придніпровської височини, за кілька кілометрів від міста Сміла. Місцевість характеризується хвилястим рельєфом, родючими чорноземами та мережею малих річок і струмків, що належать до басейну Тясмин — правої притоки Дніпра.

Клімат — помірно континентальний із теплим літом та помірно холодною зимою. Природні умови сприятливі для ведення сільського господарства.

Назва та походження

Назва «Мале Старосілля» пов’язана з давнішим поселенням — «Старосілля», від якого згодом відокремилася менша частина. Поділ на «велике» та «мале» поселення був характерним для українських сіл у період зростання населення та адміністративних змін.

Топонім «Старосілля» вказує на «старе село», тобто давнє поселення, що існувало задовго до офіційної фіксації в документах.

Історія

Давні часи

Археологічні знахідки в околицях свідчать про заселення території ще в добу трипільської культури та скіфського періоду. Як і більшість території сучасної Черкащини, місцевість входила до ареалу активного освоєння в часи Київської Русі.

Козацька доба

У XVI–XVII століттях землі навколо сучасного села належали до козацьких територій Середнього Подніпров’я. Після утворення Гетьманщина ці землі перебували у складі адміністративних одиниць козацького устрою.

Місцеве населення брало участь у визвольних рухах проти польської шляхти, а згодом — у козацьких формуваннях.

ХІХ століття

У ХІХ столітті село входило до складу Київської губернії. Землі належали поміщикам; основним заняттям населення залишалося землеробство. Розвиток залізниці через Смілу сприяв економічному пожвавленню регіону.

Після селянської реформи 1861 року відбулися зміни у землеволодінні та соціальній структурі населення.

ХХ століття

У 1920-х роках встановлено радянську владу. У період колективізації створено колгосп. Село пережило трагічні події Голодомор, що призвели до значних людських втрат.

Під час Другої світової війни територія була окупована нацистськими військами. Після визволення відбувалася відбудова господарства.

У другій половині ХХ століття функціонували сільськогосподарські підприємства, школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

Сучасний період

Після проголошення незалежності України у 1991 році село стало частиною незалежної держави. У результаті адміністративно-територіальної реформи 2020 року увійшло до складу Черкаського району.

Економічна основа — приватні аграрні господарства та фермерські підприємства. Частина населення працює у Смілі та Черкасах.

Населення

Кількість населення змінювалася впродовж ХХ–ХХІ століть у зв’язку з урбанізацією та міграційними процесами. Для села характерна тенденція до скорочення чисельності мешканців.

Етнічний склад — переважно українці. Основна мова спілкування — українська.

Господарство

Традиційними видами діяльності є:

  • вирощування зернових культур (пшениця, кукурудза);
  • технічні культури (соняшник);
  • тваринництво;
  • присадибне господарство.

Землі відзначаються високою родючістю чорноземів.

Соціальна інфраструктура

У селі функціонують:

  • заклад загальної середньої освіти (або філія опорної школи громади);
  • будинок культури;
  • бібліотека;
  • фельдшерський пункт;
  • магазини приватної торгівлі.

Релігійне життя представлене православною громадою.

Транспортне сполучення

Село має автомобільне сполучення зі Смілою та іншими населеними пунктами району. Найближча залізнична станція розташована у місті Сміла, яке є важливим транспортним вузлом центральної України.

Культурна спадщина

У селі та його околицях збереглися:

  • пам’ятники воїнам, загиблим у Другій світовій війні;
  • традиційна сільська забудова;
  • елементи народної культури Центральної України.

Місцеві традиції включають святкування календарно-обрядових свят, зокрема Різдва, Великодня та Івана Купала.

Мале Старосілля є типовим прикладом історичного села Центральної України, що поєднує давню історію заселення, козацьку спадщину та сучасне аграрне життя. Село відображає загальні історичні процеси Черкащини — від козацької доби до сучасної адміністративної реформи — та зберігає локальну ідентичність у структурі Смілянської громади.