AES-256 — це симетричний алгоритм шифрування, який використовує ключ довжиною 256 біт. Він є частиною стандарту AES (Advanced Encryption Standard), прийнятого NIST (Національним інститутом стандартів і технологій США) у 2001 році для заміни застарілого DES.
Чому саме “256”?
256 біт — це довжина ключа шифрування. Чим довший ключ — тим вищий рівень безпеки. У AES існує три варіанти:
- AES-128
- AES-192
- AES-256 ← найнадійніший, але трохи повільніший за інші
Кількість можливих ключів при 256 бітах:
2²⁵⁶, що фактично робить злам методом повного перебору неможливим.
Як працює AES-256 (спрощено)
- Розширення ключа — з початкового ключа генеруються ключі для кожного раунду шифрування.
- Початковий раунд:
- Додавання ключа (XOR з першим раундовим ключем)
- 14 раундів:
- Заміна байтів (SubBytes)
- Зсув рядків (ShiftRows)
- Змішування стовпців (MixColumns)
- Додавання ключа (AddRoundKey)
- Фінальний раунд (без MixColumns)
Де використовується AES-256?
- Урядові й військові системи
- VPN (наприклад, OpenVPN, IPsec)
- Повне шифрування дисків (BitLocker, VeraCrypt)
- Захищені месенджери (Signal, WhatsApp)
- Хмарне зберігання та резервне копіювання
Безпека
- Надзвичайно стійкий до зламу, якщо правильно реалізований.
- Не має відомих практичних атак.
- Основна небезпека — це людський фактор або помилки у впровадженні, а не сам алгоритм.