Старий Старобільський район | Луганщина

Старобі́льський райо́н — колишній район, що знаходився на півночі Луганської області, на Слобожанщині. Адміністративним центром району було місто Старобільськ. Район існував з 1923 по 2020 рік, після чого був ліквідований в ході адміністративно-територіальної реформи в Україні.

Основні характеристики:

Населення: 46 664 особи (на 1 серпня 2013 року).
Площа: 1580 км².
Адміністративний центр: місто Старобільськ.
Орган місцевого самоврядування: Старобільська районна рада.

Економіка:

Старобільський район мав аграрну економіку з великим внеском сільського господарства, яке становило 38% загального обсягу економічної діяльності. Район займався як виробництвом продукції рослинництва, так і тваринництва.

Географія:

Район розташований на Старобільському геологічному горбисто-рівнинному плато, яке має загальний нахил в бік долини Сіверського Дінця, тобто з півночі на південь. Це плато глибоко розділене річковими та яружно-балковими мережами. Геологічно район належить до північного сектора Великого Донецького кам’яновугільного басейну.

Район багатий на корисні копалини, зокрема крейдяні, глинисті та піщані будівельні матеріали.

Клімат:

Клімат району — помірно-континентальний з жарким сухим літом і малосніжною зимою. Середня кількість опадів на рік становить 450 мм.

Водні ресурси:

Головною водною артерією району є річка Айдар, яка бере початок у Білгородській області і має довжину 250 км (в межах району — 48 км). У річку Айдар впадає невелика річка Біла. Правий берег Айдару крутий і складається з крейдяних відкладів, з яких витікають джерела питної води.

У 1934 році на глибині 602 м у селі Підгорівка було знайдено хлоридно-натрієве джерело, яке має 16% корисних мінеральних солей. На його основі була побудована водолікарня в місті Старобільськ, а з 1973 року працює санаторій-профілакторій «Сосновий».

Ґрунти:

Ґрунти району — чорноземи звичайні, малогумусні. Ґрунтотворною основою є важкоглинковий пас.

Флора:

На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України:

Астрагал крейдолюбний (Astragalus cretophilus) — Лиман, Балакирівка.
Брандушка різнобарвна (Bulbocodium versicolor) — Старобільськ, Титарівка.
Волошка донецька (Centaurea donetzica) — Садки на Айдарі.
Гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus) — Старобільськ, Підгорівка.
Дрік донський (Genista tanaitica) — Старобільськ.
Зозулинець болотний (Anacamptis palustris) — Курячівка.
Зозулині сльози яйцеподібні (Listera ovata).
Келерія Талієва (Koeleria talievii) — ендемік середньої течії Сіверського Дінця.
Ковила волосиста (Stipa capillata), ковила вузьколиста (Stipa tirsa), ковила дніпровська (Stipa borysthenica), ковила Залеського (Stipa zalesskii), ковила Лессінга (Stipa lessingiana), ковила найкрасивіша (Stipa pulcherrima), ковила пухнастолиста (Stipa dasyphylla), ковила українська (Stipa ucrainica) — численні популяції в степу.
Пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia).
Полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca) — Лиман, Балакирівка, Бутківка, Старобільськ.
Ранник крейдовий (Scrophularia cretacea) — Лиман, Балакирівка, Бутківка, Старобільськ.
Рябчик малий (Fritillaria meleagroides) та рябчик руський (Fritillaria ruthenica) — долина Айдару, байрачні ліси.
Солодушка українська (Hedysarum ucrainicum).
Сон чорніючий (Pulsatilla pratensis).
Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) і тюльпан змієлистий (Tulipa ophiophylla) — байрачні ліси.
Шафран сітчастий (Crocus reticulatus) — звичайна рослина дібров.