I. Про вступ до Ордену
I.— Кожен новоприбулий брат повинен очистити душу і тіло перед прийняттям.
II.— Ніхто не може вступити без схвалення магістра та ради старших братів.
III.— Ті, хто вступає, повинні відмовитися від власної волі у світі, зберігаючи лише волю Божу.
IV.— Перед вступом кожен брат повинен принести покаяння та обітницю служіння Господу, братству і святій Землі.
II. Про життя спільноти
V.— Брати живуть разом, у спільних приміщеннях, з обов’язком ділитися всім необхідним.
VI.— Особиста власність обмежена; те, що приноситься, стає спільною власністю ордену.
VII.— Кожен брат зобов’язаний підтримувати чистоту тіла і думок, уникати марнотратства і розваг.
VIII.— Ніхто не повинен надмірно розмовляти чи проявляти гнів; все має робитися з благочестям і спокійною увагою.
III. Про молитву та духовне життя
IX.— Молитва – обов’язкова, стоячи чи сидячи, з усією увагою серця та тіла.
X.— Кожен брат повинен брати участь у святкових службах і спільних моліннях.
XI.— Пісні, розмови і сміх мають бути скромними та корисними для духовного зростання.
XII.— З метою спокою, брати у спільноті не можуть викликати сварок або змагатися у гордості.
IV. Про харчування та майно
XIII.— Хліб, м’ясо, риба та інші продукти розподіляються рівномірно; нічого не береться без дозволу магістра.
XIV.— Алкоголь і багатство суворо обмежені; жоден брат не повинен бути обтяжений жадібністю чи марнотратством.
XV.— Ліжка, одяг і житло надаються згідно з потребою, з повагою до старших і слабших братів.
V. Про зброю та військову службу
XVI.— Кожен брат має володіти мечем, списом та обладунками, відповідно до рангу та можливостей ордену.
XVII.— Кінь і зброя надаються спільно, з обов’язком берегти їх для служіння Господу.
XVIII.— Жоден брат не повинен нападати на ближнього без наказу магістра.
XIX.— Війна ведеться лише проти ворогів Христової віри, з честю і дисципліною.
VI. Про стосунки з жінками
XX.— Жоден брат не повинен спокушати або звертати увагу на жінку, навіть якщо вона рідна.
XXI.— Світські шлюби заборонені; братство вимагає чистоти і цнотливості.
XXII.— Жінки та чужі особи уникати в усіх спільних приміщеннях; контакти лише з дозволу магістра.
VII. Про дисципліну
XXIII.— Провини поділяються на легкі і тяжкі; легкі – виправляються у спокої та молитві, тяжкі – караються публічно.
XXIV.— Старші брати та магістр мають право визначати покарання і наставлення.
XXV.— Непокірні або горді браття можуть бути усунені із спільноти, щоб не зашкодити решті.
XXVI.— Покарання не повинно бути жорстоким, але має виховувати смирення і праведність.
VIII. Про подорожі та проповідь
XXVII.— Брати, що вирушають до інших провінцій, мають дотримуватися дисципліни, скромності та порядку.
XXVIII.— Вони повинні підтримувати приклад святості, допомагати нужденним, уникати скандалів.
XXIX.— Гостей і новоприбулих приймають лише після перевірки честі та намірів.
IX. Про майнові збори та десятини
XXX.— Десятина або пожертви збираються лише з дозволу магістра і для спільного блага.
XXXI.— Ніхто не може брати більше, ніж необхідно, або використовувати для власного збагачення.
XXXII.— Пожертви з боку мирян та священників розподіляються справедливо, без прихованих намірів.
X. Про чудеса та пам’ять святих
XXXIII.— Святий Кароль Боний є прикладом мужності і віри. Його життя і смерть нагадують братам про святість служіння.
XXXIV.— Чудеса при його тілі показують Божу присутність і підтримку для братів Ордену.
XXXV.— Пам’ять святого відзначається у святкових днях та молитвах, щоб надихати братів на чесність, смирення і жертовність.
XI. Заключні приписи
XXXVI.— Цей статут має зберігатися в усіх домах Ордену, без змін і виключень.
XXXVII.— Кожен брат зобов’язаний дотримуватися його в повному обсязі, щоб спільнота залишалася чистою, міцною і праведною.
XXXVIII.— Порушення статуту карається не лише людським судом, але й Божим осудом.
XXXIX.— Життя у Ордені – шлях до спасіння, і кожен брат має пам’ятати про свою відповідальність перед Богом, братами і святими місцями.