AUV, або автономний підводний безпілотний апарат, — це апарат, який здатен виконувати місії повністю самостійно, без участі оператора. Його робота ґрунтується на програмному забезпеченні та сенсорних системах, що дозволяє рухатися, орієнтуватися та реагувати на обстановку автономно. Перед початком місії апарат отримує детальний план: маршрут, глибину занурення та сценарії дій у разі виявлення об’єктів або інших подій.
Для навігації AUV використовує різні сенсорні системи: інерціальні навігаційні системи (INS), доплерівські датчики швидкості (DVL), технології SLAM для одночасного локалізування та картографування, акустичні маяки (LBL, USBL) та геомагнітні сенсори. Це дозволяє апарату точно визначати своє положення навіть у зонах, де GPS недоступний, та самостійно коригувати курс.
Конструктивно AUV включає міцний корпус із герметичними відсіками для електроніки та акумуляторів, рушії та кермові поверхні для маневрування, навігаційні сенсори, бортовий комп’ютер із програмним забезпеченням місії та різноманітне корисне навантаження, наприклад сонари, камери, хімічні сенсори чи магнітометри.
Такі апарати використовуються для океанографічних досліджень, гідрографічних вимірів та картографування дна, підводної розвідки, інспекції інфраструктури, екологічного моніторингу та інших завдань у віддалених або небезпечних районах. AUV не потребує постійного контролю людини, може виконувати тривалі місії, працювати непомітно та ефективно у складі рою апаратів.
Водночас автономність накладає обмеження: час роботи обмежений акумуляторами, складно реагувати на непередбачувані події, а навігація у зонах без GPS потребує точних сенсорів і алгоритмів. Такі системи також мають високу вартість та потребують кваліфікованого обслуговування.
У таксономії UUV AUV займає окрему категорію автономних систем, які працюють за алгоритмічним планом та самостійно виконують завдання без втручання людини. Це робить їх основою для довготривалих, небезпечних або ройових підводних операцій, де прямий контроль людини неможливий або небажаний.