Авіабаза Алі А-Салем — стратегічно важливий військовий аеродром у Кувейті, що використовується Кувейтськими повітряними силами (Kuwait Air Force) і Сполученими Штатами Америки (US Air Force) разом із союзними силами для широкого спектра тактичних, логістичних і підтримувальних операцій на Близькому Сході.
Місцезнаходження та загальні дані
- Країна: Кувейт
- Губернаторство: Jahra Governorate
- Розташування: приблизно 15 км на захід від міста Al Jahra
- Близькість до Іраку: приблизно 37–40 км до іракського кордону — одне із стратегічно важливих розташувань у регіоні
- Тип: військовий авіаційний комплекс / авіабаза
- Власник: Міністерство оборони Кувейту
- Оператор: Kuwait Air Force (ПС Кувейту) разом із Силами Повітряних Операцій США та коаліційними підрозділами, зокрема 386-ю окремою авіаційною ескадрою (386th Air Expeditionary Wing) ВПС США
- ICAO-код: OKAS
- Висота над рівнем моря: приблизно 144 м
- Основні злітно-посадкові смуги: дві паралельні смуги (12L/30R та 12R/30L) бетон/асфальт, довжина ~2989 м кожна
Історія та розвиток
Перед війною в Перській затоці
Аеробаза була створена у 1970-х роках для підсилення авіаційної спроможності Кувейту та модернізації його повітряної оборони після здобуття незалежності держави.
Іракська окупація 1990–1991
У серпні 1990 року, під час іракського вторгнення до Кувейту, Алі А-Салем став останнім авіадромом, захопленим іракськими силами. Перед окупацією невеликий загін кувейтських військових та командувач намагався організувати опір, але база була взята ворогом.
Після війни база була повністю повернена під контроль уряду Кувейту 26 лютого 1991 року і поступово реконструйована.
Початок іракських операцій 1998–2003
З кінця 1990-х років Алі А-Салем відігравав ключову роль у операціях «Desert Thunder» (1998) і «Desert Fox» (1998), коли там розгорталися сили для стримування іракської агресії, а також розширювалася інфраструктура американських та британських підрозділів.
Боєготовність і підготовка до операції «Iraqi Freedom» (2003) призвели до подальшого розростання бази: до початку війни там перебували десятки тисяч військових і велика кількість літаків, включно з транспортними, підтримувальними і бойовими.
Інфраструктура випробувань і модернізації
Алі А-Салем має потужну інфраструктуру, адаптовану для сучасних військових потреб:
- Дві повноцінні злітно-посадкові смуги, здатні приймати великі транспортні, бойові та дозаправні літаки
- Ангари, логістичні і технічні об’єкти, включно з новими ангарами для підтримки широкого спектра літаків
- У 2018–2020 роках база значно розширилась, зокрема збудовано нові ангари та підготовлено інфраструктуру для прийому нових винищувачів Eurofighter, які згодом поставляються до Кувейтських ПС
- Перебудова та модернізація авіаційної диспетчерської вежі і технологічного обладнання після 2014 року у співпраці США та Кувейту
Роль і функції
Кувейтські Повітряні Сили (Kuwait Air Force)
База є одним з основних центрів Кувейтських Повітряних Сил:
- Flight Training School — школа льотної підготовки
- Навчальні ескадрильї (12-а і 19-а) для підготовки пілотів
- Атакувальні та підтримувальні підрозділи — включно з гелікоптерами Apache та Puma для підтримки наземних операцій, розвідки та евакуації
US Air Force та союзники
США підтримують постійну присутність через 386-ту окрему авіаційну ескадру (386th AEW), яка забезпечує:
- логістику повітряного руху
- підтримку повітряних операцій
- охорону та контроль повітряного простору
База залишається важливим стратегічним вузлом для коаліційних операцій у регіоні, включно з підтримкою операцій проти екстремістських груп, логістикою та театральною авіаційною підтримкою.
Військові операції
Алі А-Салем використовувалась для кількох масштабних операцій і заходів:
- Operation Southern Watch — контроль повітряної зони над південним Іраком
- Operation Iraqi Freedom (2003) — база стала одним із ключових вузлів для технічної та повітряної підтримки операцій
- Підтримка операцій у регіоні після 2003 року, включно з логістичними польотами, евакуаціями та медичною підтримкою союзних сил
Географічне значення
Близьке розташування до іракського кордону робить базу тактично важливою для швидкого реагування, прикриття повітряного простору та підтримки наземних операцій. Вона також є ключовою для контролю повітряних шляхів у Перській затоці та служить базою для взаємодії з союзниками НАТО і США у регіоні.