Дистанційне бачення (англ. Remote Viewing, RV) — це поняття, що позначає практику отримання інформації про віддалений або прихований об’єкт, подію, людину чи місце без використання звичних органів чуття (зору, слуху тощо), зазвичай через суб’єктивні враження, інтуїцію чи екстрасенсорне сприйняття.

Це поняття походить із парапсихології й популяризоване в XX столітті, зокрема під впливом досліджень у рамках урядових програм США. Термін інколи ототожнюють з «телестезією» чи «ясновидінням» в сучасних езотеричних описах, але RV має власні специфічні протоколи та історію.

Суть і визначення

Дистанційне бачення визначається як суб’єктивний процес сприйняття інформації про ціль (target), яка недоступна фізичному спостереженню і розташована віддалено у просторі чи часі. Виконується це не через здатність органів чуття, а через «ментальні» враження, образи або інтуїтивні уявлення.

Під «цилем» можуть розуміти:

  • фізичні об’єкти чи місця;
  • події, що сталися в минулому чи мають відбутись у майбутньому;
  • інформацію, приховану за перешкодами (закриті приміщення, сейфи тощо).

Історія та походження терміну

  • Поява терміну:
    Назва Remote Viewing була вперше вжита фізиками Гарольдом Путхоффом і Расселом Таргом у 1970‑х роках під час досліджень у Stanford Research Institute (SRI), щоб відрізнити метод від класичного «ясновидіння».
  • Інґо Свон:
    За словами деяких учасників програми, сам термін remote viewing вперше запропонував Інго Свон під час експерименту у грудні 1971 року.

Проекти та дослідження

Проект Stargate

Одне з найбільш відомих досліджень дистанційного бачення — це Project Stargate (1970‑1995), секретна програма США, яка фінансувалася урядом для оцінки потенційного застосування RV у розвідці та військових цілях. Проект мав кілька кодових імен у різні періоди, таких як Grill Flame, Center Lane та інші, але в підсумку вважався закритим через ненадійність результатів.

У рамках Stargate «в’юери» (RV‑спостерігачі) проходили тренування й давали описи віддалених місць або подій, які потім порівнювали з реальними даними.

Методика практики

Типова сесія дистанційного бачення включає:

  1. Вибір цілі (target): інформація про об’єкт чи місце, яке учасник не бачить фізично.
  2. Підготовка: спокійний стан, розслаблення, медитація чи концентрація.
  3. Сприйняття: учасник отримує «враження» чи образи та фіксує їх у письмовій або графічній формі.
  4. Аналіз: порівняння отриманих описів із реальними даними про ціль.

Методика вбачає, що «в’юер» не має жодної попередньої інформації про ціль, а результати його опису мають бути незалежними від випадкових підказок.

Відомі дослідження та експерименти

  • SRI International (SRI):
    Перші контрольовані досліди проводилися в 1970‑х роках. Результати деяких тестів були опубліковані у наукових виданнях того часу, але вони не стали широко визнаними в науковій спільноті.
  • PEAR та інші лабораторії:
    Деякі групи, включаючи Princeton Engineering Anomalies Research Laboratory, продовжували окремі RV‑тести, але їхні висновки залишилися спірними.

Наукова оцінка та критика

  • Реплікація:
    Багато критиків звертають увагу, що результати дистанційного бачення не відтворюються стабільно в контрольованих експериментах.
  • Надійність:
    Аналізи, включно з оцінками урядових звітів про програми типу Stargate, показали, що результати експериментів були занадто непослідовними й ненадійними для практичного використання у розвідці.
  • Псевдонаука:
    Більшість сучасних психологів, нейробіологів і фізиків розглядають дистанційне бачення як псевдонаукове явище, через відсутність переконливих доказів екстрасенсорного каналу інформації.

Культурний та популярний вплив

Попри наукову критику, ідея дистанційного бачення стала поширеною у:

  • популярних книгах і медіа;
  • езотеричних та парапсихологічних спільнотах;
  • фантастиці як тема сприйняття, яке виходить за межі фізичних органів чуття.

Це поняття також активно використовується у комерційних тренінгах і практиках, де RV представляють як навичку, що її можна розвивати.

Схожі чи споріднені поняття

  • Екстрасенсорне сприйняття (ESP): ширша категорія, що включає телепатію, ясновидіння тощо. RV вважається однією з форм ESP.
  • Ясновидіння / Clairvoyance: терміни, що інколи вживаються як синоніми, хоча RV має власні методичні відмінності.

Дистанційне бачення (Remote Viewing) — це концепція отримання «ментальних» вражень або інформації про об’єкти, що знаходяться за межами безпосереднього фізичного спостереження. Воно зародилося як об’єкт дослідження в парапсихології й навіть фінансувалося урядовими програмами США, але не має загальновизнаного наукового підтвердження й вважається псевдонауковою практикою.

Дещо інше: