Гарольд Едвард Путхофф (Harold Edward Puthoff, народ. 20 червня 1936) — американський фізик‑інженер та парапсихолог, відомий своїми роботами в лазерній фізиці, експериментальних дослідженнях екстрасенсорного сприйняття та участю в урядових програмах США з дослідження дистанційного бачення.
Біографія
- Народився: 20 червня 1936 року, Чикаго, Іллінойс, США.
- Освіта:
• бакалавр і магістр електротехніки — Університет Флориди;
• Ph.D. в електротехніці — Стэнфордський університет у 1967 році, де працював над лазерною фізикою (дисертація про стимулируваний Раманів ефект як налаштований лазер).
Наукова діяльність
Фізика та техніка
До залучення до парапсихології Путхофф був інженером‑фізиком, працював над лазерною технікою та електронними пристроями:
- Лазери та електронні пучки: має патенти й публікації з лазерної фізики, електронних систем та пристроїв.
- Співавторство: спів‑автор підручника Fundamentals of Quantum Electronics (Wiley, 1969).
- Опублікував наукові статті з фізики вакууму й електродинаміки.
Ці роботи мають визнання в академічних колах, але значна частина його пізнішої діяльності виходить за межі традиційної науки.
Робота в парапсихології
Дослідження дистанційного бачення
У 1972 році Путхофф приєднався до Stanford Research Institute (SRI), де разом з фізиком Расселом Тарґом почав експериментальні дослідження дистанційного бачення (remote viewing) — спроби отримувати інформацію про віддалені чи приховані об’єкти без фізичних сенсорних каналів.
Ці дослідження проходили в рамках урядових програм, зокрема Project SCANATE та Project Stargate, які фінансувалися ЦРУ та Пентагоном під час Холодної війни, щоб оцінити, чи можуть такі здібності стати розвідувальними інструментами.
Особливо відомі експерименти з учасниками, такими як:
- Інго Свонн
- Пет Прайс
- Джо МакМонеґл
- Юрі Ґеллер
вони мали давати описи фізичних об’єктів, місць або подій на значній відстані.
Путхофф і Тарґ опублікували низку робіт та книгу Mind Reach: Scientists Look at Psychic Ability (1977), присвячених цій темі.
Критика та оцінка
Діяльність Путхоффа в парапсихології стала предметом широкої критики:
- Ненауковість експериментів: багато вчених вважають, що результати дистанційного бачення не підтверджуються строгою науковою методологією і не є відтворюваними.
- Скептичні аналізи: наприклад, психолог Девід Маркс після аналізу протоколів експериментів виявив, що вони містили підказки, що могли вплинути на результати.
- Спірне наукове становище: дистанційне бачення зазвичай вважають псевдонауковим явищем, оскільки не встановлено механізмів, що пояснюють таке сприйняття в рамках відомих фізичних законів.
Інші аспекти діяльності
Ранні зв’язки зі саєнтологією
У 1960‑х — початку 1970‑х Путхофф цікавився Церквою саєнтології і в одному з публікацій стверджував, що досяг рівня OT VII та мав власний досвід «дистанційного бачення» (у термінах саєнтології — «екстеріоризації»). Він порівнював це з відчуттям абсолютної безстрашності. Зв’язок із саєнтологією припинив до кінця 1970‑х років.
Після SRI
У 1985 році Путхофф залишив програму дистанційного бачення і заснував Institute for Advanced Studies at Austin (IASA), де працював над дослідженнями в галузі енергії вакууму, космології, гравітації та нових підходів до генерації енергії й космічного руху.
Він також консультував корпорації, урядові агентства США та виступав на тематичних конференціях.
Вплив і спадок
Гарольд Путхофф залишається однією з найбільш відомих фігур, що поєднували академічну фізику з парапсихологічними дослідженнями. Незважаючи на критику, його ім’я асоціюється з раннім розвитком і популяризацією концепції дистанційного бачення, яка стала культурним феноменом у 1970‑80‑х роках.
Основні факти
- Повне ім’я: Harold Edward Puthoff
- Народився: 20 червня 1936, Чикаго, США
- Професія: фізик‑інженер, парапсихолог
- Відомий за: дослідження лазерів, zero‑point енергії, участь у програмах дистанційного бачення