Project GRILL FLAME — це секретна програма уряду США кінця 1970‑х — початку 1980‑х років, в межах якої військова розвідка намагалася використовувати дистанційне бачення (remote viewing) як потенційний інструмент збору інформації для військових і розвідувальних цілей. Це була одна з кількох пов’язаних програм, які зрештою стали частиною ширшого Stargate Project.

GRILL FLAME — кодова назва операційного підрозділу та програми, в межах якої військові та цивільні учасники, вважаючи себе здатними до екстрасенсорного сприйняття, проходили тренування та виконували сеанси дистанційного бачення з метою отримання інформації про віддалені, приховані або важкодоступні об’єкти без використання традиційних чуттів.

Історія та контекст

Початок

  • Програма виникла у середині 1978 року під егідою US Army Intelligence and Security Command (INSCOM).
  • Її створили як операційну частину більш широких досліджень дистанційного бачення, що тривали ще з початку 1970‑х, коли ЦРУ фінансувало ранні роботи SRI International.

Організація та структура

  • Програма базувалася у Форт Мід, штат Меріленд, у так званих Detachment G (відділення G).
  • До неї входили як військові, так і кілька цивільних учасників, відібраних для участі у сесіях дистанційного бачення.
  • У 1979 році дослідження та тренування віддалених глядачів, розроблені в Stanford Research Institute (SRI) під керівництвом Гарольда Путхоффа й Рассела Тарґа, були інтегровані із GRILL FLAME.

Мета та завдання

Як видно з документів програми:

  • Стандартизувати процес дистанційного бачення так, щоб він став частиною інтелектуальних функцій збору даних у військовій сфері.
  • Використовувати RV для виявлення та опису ключових військових об’єктів, осіб чи ситуацій, таких як розташування сил ворога чи зміни їх стану.
  • У розвідуванні розглядали RV як потенційне доповнення до традиційних джерел інформації.

Практика та протоколи

Документи розкривають деякі загальні елементи протоколу GRILL FLAME:

  • Дистанційне бачення визначалося як інтелектуальний процес, при якому суб’єкт намагається сприйняти характеристики віддаленої цілі без використання електронних пристроїв чи фотознімків.
  • Учасник (remote viewer) отримував унікальний ідентифікатор цілі (наприклад, координати, номер літака, ім’я людини тощо) і мав описати або визначити її властивості.
  • Протоколи категорично забороняли використання наркотичних засобів, гіпнозу або фізичних стимулів для посилення здібностей.

Результати та оцінка

Звіт програми 1983 року містив, серед іншого, такі твердження:

  • Дистанційне бачення сприймалося як реальне явище, яке «не деградує» з відстанню чи перешкодами.
  • Тренування могло покращувати якість отриманої інформації.
  • Дані описів були більш надійними для загальних вражень та ескізів, ніж для детальної технічної інформації.

Однак такі висновки залишалися суперечливими, а програма згодом була піддана критиці через низьку практичну корисність та нестійку надійність результатів.

Подальший розвиток

У 1983 році GRILL FLAME був перейменований у проект Center Lane під тим же військовим командуванням.
Пізніше, у 1990‑х усі такі програми були об’єднані та відомі як Stargate Project, перш ніж їх остаточно припинили та розсекретили.

Науковий та історичний статус

  • GRILL FLAME була частиною урядових експериментів із застосуванням ідеї дистанційного бачення для розвідки, що проводилися під час Холодної війни.
  • У науковій спільноті такі програми зазвичай розглядають як псевдонаукові, оскільки реальних, відтворюваних доказів ефективності дистанційного бачення як засобу збору розвідданих не отримано.

Короткі факти

  • Назва: Project GRILL FLAME.
  • Період: приблизно 1978 — 1983 (перед перейменуванням).
  • Організація: INSCOM, U.S. Army Intelligence and Security Command.
  • Мета: оцінка можливостей дистанційного бачення для військової розвідки.
  • Метод: застосування дистанційного бачення за контрольованими протоколами.