Project SCANATE (скорочено від англ. “SCANning by co‑ordinate” — «сканування за координатами») — перша формальна програма дослідження дистанційного бачення (remote viewing) за підтримки Центрального розвідувального управління США (CIA) та Stanford Research Institute (SRI), створена на початку 1970‑х років. Це був секретний дослідницький проєкт, спрямований на вивчення можливості отримання інформації про віддалені або приховані об’єкти без використання фізичних органів чуття.

Походження та мета

Project SCANATE виник як реакція ЦРУ на побоювання, що Радянський Союз проводить власні дослідження паранормальних здібностей, включно з телепатією чи дистанційним баченням. За даними розвідки США, з кінця 1960‑х років Радянський Союз нібито витрачав значні кошти на «психотронні» дослідження, що сприяло інтересу американців до подібних тем.

Метою SCANATE були:

  • Перевірка чи можна за допомогою дистанційного бачення отримувати інформацію про об’єкти, які недоступні для звичайного спостереження, використовуючи лише «ментальні» здатності.
  • Розробка контрольованих наукових протоколів для проведення таких експериментів.
  • Оцінка потенційної практичної користі результатів для розвідки США.

Ведення програми

SCANATE проводився у Stanford Research Institute (SRI, Каліфорнія) під науковим супроводом фізиків Гарольда Путхоффа та Рассела Тарґа, які прагнули підходити до «дистанційного бачення» як до контрольованого когнітивного процесу, а не містичного феномену.

Учасники (Remote Viewers) отримували географічні координати або інші маркери цілей, а їх завданням було описати або намалювати характеристики цих віддалених або прихованих об’єктів. Такий підхід отримав свою назву саме завдяки терміну scan by coordinate.

Вклад у подальші дослідження

Project SCANATE став першим великомасштабним експериментом уряду США щодо дистанційного бачення, який заклав основу для подальших програм, таких як:

  • GRILL FLAME
  • SUN STREAK
  • CENTER LANE

і пізніше — об’єднаний Project Stargate (1970‑1995).

SCANATE також сприяв формалізації методології: введенню визначень, протоколів для оцінювання «цілей» і базових підходів до аналізу результатів, зокрема розгляду співвідношення сигнала та шуму в отриманих даних. Ці методи стали основою для подальшого розроблення систематичного підходу до дистанційного бачення.

Практичні аспекти

Хоча SCANATE і надихнув подальші дослідження, результати проекту залишалися суперечливими. Деякі учасники стверджували про точні описання віддалених об’єктів або місць, але такі результати:

  • часто мали суперечливу інтерпретацію;
  • були недостатньо послідовними у строгих умовах;
  • не дозволяли створити однозначного наукового доказу можливості екстрасенсорного сприйняття.

Згодом програма перейшла під контроль Міністерства оборони США і отримала інші кодові імена, але SCANATE залишається історичним початковим етапом урядових експериментів із дистанційного бачення.

Короткі факти

  • Назва: Project SCANATE — від SCANning by co‑ordinate («сканування за координатами»).
  • Період: початок 1970‑х років, до середини десятиліття, перед інтеграцією в ширші програми.
  • Організація: CIA та Stanford Research Institute (SRI).
  • Ключові фігури: Гарольд Путхофф, Рассел Тарґ, Інго Свон та інші Remote Viewers в експериментах.
  • Значення: базовий проєкт для подальших досліджень дистанційного бачення, що лягли в основу Project Stargate.

Хоча SCANATE і був урядовим проектом, він не отримав загальновизнаного наукового підтвердження, і дистанційне бачення як явище залишається предметом спекуляцій та суперечностей.