(Присвячую Василеві Сливчукові)
Страждання все життя та сльози,
Терпіння й безконечна мýка…
На майський квіт падуть морози
І глумиться над дрýгами розлука.
Побачу я колись тебе, мій друже?
Побачу я вас ще, кохані гори?
Чи чуєте, як я баную дуже,
Як серце томить невимовне горе