Дерева стояли щільно, як свідки, змушені мовчати. Їхні корені спліталися під землею, передаючи одне одному сни про кров, холод і довге очікування. Сосни плакали смолою, але ці сльози нікого не очищали. Вони застигали на корі, ховаючи в собі комах і спогади, які вже не мали назв.