Кора дерев була грубою й холодною, наче шкіра після довгого посту. У тріщинах жили чорні мурахи, що повзали у формах хрестів і зникали в ранах стовбурів. Смола сочилася повільно, крапля за краплею, і кожна крапля зберігала в собі крик, який не встиг народитися. Якщо торкнутися її пальцями, руки ще довго пахнутимуть страхом.