Волинський ліс існував ще до того, як люди навчилися називати речі, і тому жодне ім’я не могло вмістити його повністю. Він прокидався раніше за світло і засинав пізніше за темряву, тримаючи в собі ніч так довго, що зорі іноді губилися між гілками й ставали світляками.