Коли людина входила в ліс із серцем, повним страху, ліс відповідав страхом. Коли входила з любов’ю — ліс відкривався, як старий альбом, де між сторінками хрумтить сухе листя й зберігається запах минулих літ. А якщо хтось заходив без жодного наміру, ліс забирав його надовго — не тіло, а думки.