Дерева в лісі народжувалися вже старими. Дуби з тріщинами, схожими на зморшки, знали імена всіх, хто колись загубився між ними, і тихо шепотіли їх уночі, коли вітер змушував гілля схилятися одне до одного, мов змовники. Сосни пахли смолою і спогадами про пожежі, яких ніколи не було, але які вони бачили уві сні.