У Мукачеві вулиці звиваються, мов думки людини, яка не поспішає прийти до висновку. Тут будинки стоять близько один до одного, бо не люблять самотності. Балкони схиляються над перехожими, щоб підслухати новини, а старі брами інколи не відчиняються зранку — не через поломку, а через настрій.