У дні, коли спека ставала такою густою, що її можна було різати ножем, місто втрачало вагу. Коти левітували над сходами, риба в кошиках дихала повітрям, а люди говорили повільно, ніби кожне слово коштувало їм ковтка води. Тоді траплялися дива: годинники зупинялися з поваги до тиші, а діти знаходили на березі монети, які ще не вирішили, з якої вони епохи.