Туман тут з’являється раптово, ніби його хтось випускає з-під землі. Він повзе між деревами, загортає стежки й змінює відстані: те, що було близько, стає недосяжним, а далеке — раптом простягає руку. У такі хвилини здається, що час збився зі шляху й ходить колами, як старий мисливець, який давно забув, що шукає.