9M730 «Буревісник» — це російська крилата ракета, що розробляється як ядерно‑приводна, ядерно‑озброєна стратегічна зброя довгого радіусу дії. НАТО класифікує її під кодовою назвою SSC‑X‑9 Skyfall.
1. Загальний опис та концепція
9M730 — це крилата ракета, яка замість традиційного хімічного палива використовує компактний ядерний реактор для генерації тяги. Такий двигун мав би теоретично забезпечувати практично необмежений радіус польоту, оскільки ядерне джерело енергії дає набагато більше енергії на одиницю маси, ніж звичайне паливо.
Ракета призначена для пробивання сучасних і майбутніх систем протиракетної оборони (ПРО) завдяки:
- низькій висоті польоту (в межах десятків метрів над поверхнею),
- довготривалому польоту на великих відстанях,
- непередбачуваній траєкторії польоту.
За заявою російських офіційних осіб, її використовують як стратегічний засіб стримування у відповідь на розгортання систем ПРО США та НАТО.
2. Історія розробки
- Перші публічні згадки: Путін вперше оголосив про проєкт Буревісник 1 березня 2018 року як одну з «нових стратегічних систем озброєння».
- Витоки концепції: За концепцією мотивації проєкту стоїть прагнення створити міцну відповідь на американську ПРО після виходу США з Договору про протиракетну оборону у 2001 році.
- Цей концепт нагадує холодно‑воєнні програми США, такі як Project Pluto / SLAM, що також передбачали ядерний привід у крилатих системах, але були відкладені через радіоактивні ризики.
3. Технічні характеристики
Через секретність повні характеристики не розкриті, але з відкритих джерел відомо, що:
- Тип: наземна, ядерно‑приводна крилата ракета з ядерною боєголовкою.
- Довжина: приблизно 12 м у стартовому положенні, близько 9 м після відокремлення прискорювача.
- Швидкість: оцінюється в приблизно 850–1300 км/год (субзвукова).
- Двигун: ядерний реактор у поєднанні з повітря‑дихаючим циклом (його конкретне втілення аналізується експертами як ядерний турбореактив чи варіант ракетно‑повітряного двигуна).
- Радіус дії: офіційно — необмежений або практично міжконтинентальний.
- Бойове навантаження: може нести ядерний заряд.
4. Випробування та проблеми
Ранні випробування та неуспіхи
Ранні тести до 2020 року мали численні невдачі — багато запусків завершувалися аваріями або радіальними аваріями, включно з інцидентом у серпні 2019 року на полігоні Ньонокса, де загинули кілька російських спеціалістів і було зафіксовано підвищення місцевого радіаційного фону.
Тести 2023 та 2025 років
— Жовтень 2023: російська влада оголосила, що провела успішний запуск ракети з ядерним двигуном (самостійно).
— Жовтень 2025: російські військові та Путін заявили, що ракета пролетіла приблизно 14 000 км за ~15 годин, демонструючи здатність долати великі відстані під ядерним приводом.
Однак частина експертів із західних країн не підтверджує незалежно ці результати і ставить під сумнів фактичну бойову готовність системи.
5. Тактичне та стратегічне значення
Тактичні цілі
Основна ідея 9M730 полягає у тому, щоб створити міжконтинентальну загрозу, яку буде важко перехопити традиційними засобами ППО/ПРО, оскільки:
- політ на дуже низьких висотах ускладнює виявлення,
- довгий час перебування в повітрі дає змогу обходити очікувані траєкторії,
- ядерний привід забезпечує суттєво довший ресурс польоту, ніж хімічні ракети.
Стратегічні імплікації
9M730 розглядається в Росії як елемент ядерного стримування і демонстрації воєнної сили, особливо у часи поглибленої конкуренції зі США та НАТО.
Аналітики також вказують, що:
- система може стати причиною ескалації гонки озброєнь, оскільки виходить поза рамки класичних договорів щодо стратегічних озброєнь;
- техніка з ядерним приводом у повітрі несе додаткові радіаційні ризики в разі аварій;
6. Критика та оцінки експертів
- Складність реалізації: багато експертів скептично оцінюють перспективи реальної бойової експлуатації системи через технічну складність і ризики.
- Ризики радіації: через використання ядерного реактора під час польоту ракета може створювати радіоактивні викиди та забруднення територій, що критики називають «літаючим Чорнобилем».
- Підтвердження даних: незалежного підтвердження того, що система досягла всіх заявлених характеристик, немає — багато тверджень базуються на російських офіційних джерелах.
9M730 «Буревісник» — це амбіційний і складний російський проєкт ядерно‑приводної крилатої ракети, що має потенційно великі стратегічні можливості, але й серйозні технічні, безпекові й екологічні виклики. Станом на середину 2025 року ракета продовжує розроблятися, і хоча російські офіційні джерела описують значний прогрес, незалежне підтвердження всіх заяв все ще залишається обмеженим.