У містечку Ґуїмар, де вітер має смак солі, а сонце ходить колами, ніби забуло про обов’язок заходити, піраміди стоять так, наче виросли самі — з каміння, пам’яті й упертої мовчанки землі. Ніхто достеменно не знає, хто поклав перший камінь, але всі певні: це сталося в той день, коли час тут уперше спіткнувся.