Нововоронезька атомна електростанція — одна з найстаріших і найважливіших діючих атомних електростанцій Російської Федерації, розташована в Воронезькій області (РФ) на правому березі річки Дон. Вона була однією з перших у світі, де серійно застосовувалися водо-водяні енергетичні реактори типу ВВЕР (VVER) — реакторів з водою під тиском, що стали основою для багатьох радянських і російських АЕС.
Історія та загальна характеристика
Будівництво станції розпочалося у 1957 році; її перший реактор було підключено до електричної мережі 30 вересня 1964 року. У різні роки на майданчику було зведено кілька енергоблоків із різними моделями реакторів, причому кожен із них служив прототипом свого типу — від ранніх моделей ВВЕР-210 і ВВЕР-365 до сучасних великих ВВЕР-1200.
Нововоронезька АЕС була однією з ключових точок розвитку радянської атомної енергетики і дозволила відпрацювати технології реакторів, які пізніше застосовувалися на інших об’єктах у СРСР і за кордоном.
Розташування та значення
Станція розташована приблизно 42 км на південь від міста Воронежа (РФ) у традиційно індустріально-енергетичному регіоні. Її електрогенеруючі потужності забезпечують енергією не лише Воронезьку область, а також сусідні регіони, включно з Белгородською, Липецькою та Тамбовською областями.
Енергоблоки та реактори
Нововоронезька АЕС складається з декількох енергоблоків, які будувалися в різні періоди:
- Енергоблоки 1 і 2 — реактори VVER-210 і VVER-365 відповідно; введені в експлуатацію у 1960-х роках та виведені з експлуатації у 1988 і 1990 роках.
- Енергоблоки 3 і 4 — реактори VVER-440, збудовані на початку 1970-х років (блок 3 виведений з експлуатації у 2016 році, блок 4 продовжує працювати).
- Енергоблок 5 — реактор VVER-1000/187, введений у 1981 році і нині в роботі; його термін експлуатації офіційно продовжений до 2036 року після модернізації.
- Енергоблоки 6 і 7 — це частина Нововоронезької АЕС-II (розширення на тому ж майданчику) із сучасними реакторами VVER-1200/392M (AES-2006) загальною потужністю понад 2300 МВт, введені в експлуатацію у 2017 і 2019 роках. Це реактори Generation III+ із підвищеною безпекою та терміном служби до 60 років.
Нововоронезька АЕС-II
На майданчику розташована окрема частина — Нововоронезька АЕС-II, де були збудовані два нові енергоблоки з реакторами VVER-1200. Ці реактори є одними з перших у світі покоління III+ і мають підвищений рівень безпеки, зокрема пасивні системи охолодження та захисту.
Безпека та міжнародні оцінки
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) здійснювало огляд практик безпеки на Нововоронезькій АЕС і відзначало зобов’язання щодо операційної безпеки на діючих енергоблоках та прагнення до відповідності міжнародним стандартам.
Нещодавні події
У жовтні 2025 року російські ЗМІ повідомили про те, що безпілотний літальний апарат завдав удару по одній із градирень Нововоронезької АЕС; російська сторона звинуватила у цьому Україну, тоді як українська сторона не коментувала ці звинувачення. Жодних підтверджених даних про серйозні пошкодження чи радіаційні наслідки не оприлюднювалося.
Майбутні плани розвитку
За даними відкритих джерел та галузевих повідомлень, російський держатомний концерн «Росатом» розглядає можливість будівництва додаткового енергоблока (№8) з реактором VVER-TOI-1200 МВт на території Нововоронезької АЕС до 2036 року для заміни потужностей, що виводяться з експлуатації.
Технічні та експлуатаційні особливості
Нововоронезька АЕС стала ключовим майданчиком для розвитку реакторів із тиском води, які є основою атомної енергетики Росії. Блоки різних поколінь дозволяють порівнювати технологічні досягнення та еволюцію систем безпеки.
Економічне та енергетичне значення
Станція забезпечує значну частину електричної енергії для промислового регіону Центральної Росії. Енергетичний внесок АЕС має важливе значення для стабільного постачання електрики та підтримки енергетичної безпеки регіону.
Короткі технічні дані станції
- Країна: Російська Федерація
- Оператор: Дочірнє підприємство «Росенергоатом» Держкорпорації «Росатом»
- Тип реакторів: Водо-водяні реактори під тиском (VVER)
- Кількість енергоблоків в експлуатації: 4 (станом на 2025 рік)
- Загальна номінальна потужність (без АЕС-II): приблизно 1417 МВт (старі блоки), 2330 МВт (АЕС-II), сумарно понад 3700 МВт