556‑та стратегічна ракетна ескадрилья (556th Strategic Missile Squadron) — підрозділ Повітряних сил США (USAF), що у 1962–1965 роках відповідав за бойове чергування міжконтинентальних балістичних ракет (ICBM) SM‑65F «Atlas‑F», які були розгорнуті навколо Plattsburgh Air Force Base у штаті Нью‑Йорк (США). Це був єдиний підрозділ ICBM на сході від річки Міссісіпі, і він відігравав важливу роль у стратегічному ядерному стримуванні під час холодної війни.
Історія створення та організація
556‑та ескадрилья мала довгу історію: вона була спочатку активована під час Другої світової війни як бомбардувальний підрозділ, потім у 1950‑х роках працювала з крилатими ракетами SM‑62 «Snark», а 1 жовтня 1961 року була переведена на Plattsburgh AFB для експлуатації Atlas‑F ICBM. Це сталося в рамках розширення та модернізації стратегічних сил США під час холодної війни.
На 20 грудня 1962 року ескадрилья стала повністю бойовою, коли 12 силосів із ракетами Atlas‑F були введені в експлуатацію. Plattsburgh став єдиною базою зі сформованим підрозділом ICBM на сході американського континенту.
Призначення та роль
Головним завданням 556‑ї стратегічної ракетної ескадрильї було ядерне стримування — підтримання постійної бойової готовності та здатності до запуску ракет *SM‑65F «Atlas‑F» у разі ядерної загрози чи ескалації конфлікту. Ескадрилья працювала 24/7/365, підтримуючи сили США у високому рівні готовності, включно під час Карибської кризи 1962 року.
Технології та озброєння
Ракети SM‑65F «Atlas‑F», що стояли на озброєнні 556‑ї ескадрильї, були міжконтинентальними балістичними ракетами першого покоління з рідинними двигунами (палива — RP‑1 керосин та рідкий кисень LOX). Вони зберігалися вертикально у підземних силосах, але перед запуском піднімалися на поверхню спеціальними підйомниками; це скорочувало час підготовки порівняно з ранніми моделями Atlas.
Боєголовки цих ракет були General Electric Mark IV з зарядом W‑38 приблизно 3,8 мегатонни тротилового еквівалента, що забезпечувало великий уражальний потенціал на дальностях до ≈6000 миль (~9600 км).
Розгортання силосів
12 пускових комплексів Atlas‑F були розміщені в радіусі приблизно 50 миль від Plattsburgh AFB, у штаті Нью‑Йорк і частково в штаті Вермонт. Силоси включали:
- 556‑1: Champlain, NY
- 556‑2: Alburg, VT
- 556‑3: Swanton, VT
- 556‑4: Willsboro, NY
- 556‑5: Lewis, NY
- 556‑6: Au Sable Forks, NY
- 556‑7: Riverview, NY
- 556‑8: Redford, NY
- 556‑9: Dannemora, NY
- 556‑10: Brainardsville, NY
- 556‑11: Ellenburg Depot, NY
- 556‑12: Mooers, NY
Ці позиції були побудовані у 1961–1963 роках і служили як окремі, розосереджені об’єкти для кожної ракети Atlas‑F.
Оперативна служба
Після введення в експлуатацію ракети ескадрилья підтримувала бойове чергування з 20 грудня 1962 року до середини 1965 року. У цей період ракети та обслуговуючий персонал були підготовлені до негайного застосування у разі отримання наказу.
Plattsburgh AFB та 556‑та ескадрилья стали важливою частиною ядерної стратегії США у регіоні Східного узбережжя — стратегічного розташування на випадок можливого конфлікту з державами Варшавського договору.
Завершення служби
З огляду на рішення Міністерства оборони США про виведення з експлуатації ракет серії Atlas та Titan I, наказом було встановлено поступову відмову від цих систем у 1964 році. В результаті 25 червня 1965 року 556‑ту стратегічну ракетну ескадрилью було офіційно розформовано, а ракети Atlas‑F зняті з бойового чергування.
Значення та спадщина
556‑та ескадрилья має історичне значення як останній оперативний підрозділ ICBM серії Atlas‑F і єдиний, розгорнутий на сході США. Її служба відображає розвиток технологій міжконтинентальних ракет раннього періоду стратегічного ядерного стримування та перехід від рідкопаливних до твердопаливних систем, що стали основою наступних поколінь ICBM.