Торпеда 65-73 — радянська важка морська торпеда з ядерною боєголовкою калібру 650 мм, прийнята на озброєння Військово-морського флоту СРСР у 1973 році, здатна нести ядерний заряд із потужністю ≈20 кілотонн TNT. Вона проєктувалася як засіб для ураження великих надводних груп, у тому числі авіаносних ударних груп противника, із позицій, які знаходяться поза зоною їхньої протидії.
Історія створення
Розробка торпеди 65-73 почалася у 1960-х роках в НДІ-400 (нинішній ЦНДІ «Гідроприбор») під керівництвом головного конструктора В. А. Келейникова як довгострокової прямоходної торпеди великої потужності. Після тривалих випробувань і удосконалень у 1973 році виріб був прийнятий на озброєння підводних човнів СРСР як спеціальна торпеда з ядерною боєголовкою.
Конструкція та технічні характеристики
Позначення: 65-73 — варіант торпеди типу 65 з ядерним зарядом.
Призначення: морська торпеда для ураження надводних кораблів, груп кораблів та великих морських об’єктів із використанням ядерного вибуху.
Калібр: 650 мм.
Довжина: близько 11 м.
Вага: приблизно 5000 кг.
Система наведення: торпеда прямоходна (прямолінійний рух без активного самонаведення), з інерційною системою управління, яка забезпечує пройдення заданого маршруту до точки підриву.
Двигун: газотурбінний двигун на висококонцентрованій перекису водню, керосині та повітрі; забезпечує рух зі швидкістю до 50 узлів (~93 км/год).
Радіус дії: до 50 км при максимальній швидкості.
Глибина застосування: запуск із глибин до ~100 м, детонація на глибинах до ~400 м.
Ядерна боєголовка: ≈ 20 кілотонн TNT-еквіваленту — спеціальний заряд високої потужності для торпед такого класу.
Тактика застосування
Торпеда 65-73 проєктувалась для ударів по великих надводних силах противника, зокрема авіаносних ударних груп і важких крейсерів, без необхідності входження підводного човна в зону дії засобів протидії. Після виходу з торпедного апарату вона прямолінійно рухається до заданої точки, де здійснюється підрив ядерного заряду. Ядерний вибух значно розширює зону ураження і робить торпеду ефективною проти великих морських цілей.
Служба і доля
Торпеда 65-73 перебувала на озброєнні радянських підводних човнів проєкту 671РТ («Сёмга») та інших великих ПЛ, оснащених 650-мм торпедними апаратами, починаючи з 1973 року. Через обмеження у застосуванні (відсутність самонаведення, прямолінійний режим руху), розвиток більш досконалих торпед і загальну модернізацію флоту, торпеда поступово виводилась із експлуатації.
Місце серед морських ядерних засобів
У радянському флоті торпеда 65-73 була одним із перших важких підводних ядерних боєприпасів, що поєднували значну потужність із великою дальністю ходу. Вона доповнювала інші морські ядерні засоби ураження і відображала холодновоєнну доктрину масованого ураження та стратегічного стримування на морі.