VA-111 «Шквал» (Shkval) — радянська надшвидкісна ракета-торпеда (суперкавітуюча торпеда), розроблена у 1960–1970-х роках для підводних човнів і надводних кораблів. Вона є одним із найоригінальніших і найвидатніших зразків морського озброєння СРСР, здатна розвивати надзвичайно високу швидкість завдяки явищу суперкавітації. У деяких ранніх концепціях передбачалося оснащення ядерною бойовою частиною потужністю до ~150 кілотонн TNT-еквіваленту, хоча у серійних зразках переважно використовувалися конвенційні боєголовки.
Історія створення
Розробка ВА-111 «Шквал» розпочалася у 1960 році за постановою Ради Міністрів СРСР з метою створення принципово нової підводної зброї надвисокої швидкості. Головним виконавцем робіт став НДІ-24 (згодом підприємство «Регіон»).
Основні етапи:
- 1960 рік — старт розробки концепції;
- 1963 рік — затвердження ескізного проєкту;
- 1970-ті роки — випробування експериментальних зразків;
- 1977 рік — прийняття на озброєння ВМФ СРСР.
У 1977 році система була офіційно введена в експлуатацію і згодом залишалася на озброєнні Росії в модернізованих варіантах.
Призначення та тактика застосування
«Шквал» створювався як прямоходна ракето-торпеда для ураження підводних і надводних цілей на коротких дистанціях із мінімальним часом підльоту. Його головна перевага — надвисока швидкість, яка практично не залишає противнику часу на ухилення або перехоплення.
Система розглядалася як:
- протикорабельна зброя;
- протичовнова зброя;
- елемент стримування у масштабному конфлікті.
Через високу швидкість і обмежене наведення застосування передбачало стрільбу по заздалегідь відомій або передбачуваній цілі.
Принцип дії: суперкавітація
Ключовою технологією є суперкавітація — утворення газової порожнини навколо корпусу торпеди.
Принцип роботи:
- у носовій частині створюється кавітатор, який формує газову «бульбашку»;
- корпус рухається всередині цієї порожнини;
- контакт із водою мінімізується;
- гідродинамічний опір різко знижується.
Завдяки цьому «Шквал» досягає швидкостей понад 200 вузлів (~370 км/год), що у кілька разів перевищує швидкість класичних торпед.
Недоліки технології:
- дуже високий шум;
- обмежена точність наведення;
- складність використання сенсорів у режимі суперкавітації.
Конструкція
Ракета-торпеда складається з:
- носового кавітатора;
- твердопаливного реактивного двигуна;
- бойової частини;
- системи керування;
- стабілізуючих рулів.
Пуск здійснюється зі стандартних 533-мм торпедних апаратів підводних човнів і деяких надводних кораблів.
Технічні характеристики (базова версія)
- Калібр: 533 мм
- Довжина: ~8,2 м
- Маса: ~2700 кг
- Швидкість: понад 200 вузлів (~370 км/год)
- Дальність: ~7–15 км (залежно від модифікації)
- Бойова частина: ~210 кг у конвенційному варіанті
- Наведення: інерційне (автономне)
Бойові частини:
- ядерна (концептуально, до ~150 кт TNT);
- конвенційна (основна серійна, ~210 кг вибухової речовини).
Модифікації
За час експлуатації створено кілька варіантів:
- М-4 — експериментальна рання модель;
- М-5 — серійна версія, прийнята у 1977 році;
- «Шквал-Е» — експортна модифікація з покращеними характеристиками;
- «Шквал-2» — модернізований варіант із підвищеною ефективністю та дальністю.
Бойове застосування
Реального бойового застосування «Шквал» не мав, однак його тактична роль передбачає:
- знищення підводних човнів;
- ураження надводних кораблів;
- короткодистанційні швидкі удари.
Його головна перевага — майже відсутність часу реакції у противника. Водночас обмежена точність і дальність роблять його зброєю ближнього радіусу дії.
Носії
- атомні підводні човни СРСР і Росії;
- деякі модернізовані надводні кораблі;
- стандартні 533-мм торпедні апарати.
Військово-технологічне значення
«Шквал» став революційною системою у військово-морській сфері, оскільки:
- довів можливість надшвидкого підводного руху;
- започаткував розвиток суперкавітуючих апаратів;
- суттєво вплинув на морські озброєння та гідродинамічні дослідження.
Деякі експерти вважають його одним із найважливіших проривів у підводній війні часів Холодної війни.
Аналоги та розвиток
Після появи «Шквала» технологією зацікавилися інші країни:
- США;
- Німеччина;
- Китай;
- Південна Корея.
Проте тривалий час саме радянський «Шквал» залишався єдиною серійною суперкавітуючою торпедою у світі.