Іслам-Кермен — османсько-кримськотатарська фортеця XVI–XVII століть у пониззі Дніпра, складова оборонної системи Таванської переправи. Розташовувалася на лівому березі Дніпра поблизу сучасного села Любимівка (Херсонська область). Упродовж кількох століть відігравала ключову роль у контролі стратегічних переправ, торговельних шляхів і військових операцій у Північному Причорномор’ї.
Походження назви
Назва походить від тюркського слова «кермен» — «фортеця», «укріплення». Компонент «Іслам» у назві відображає релігійно-політичний характер османської присутності в регіоні. У джерелах також трапляються варіанти написання: Іслам-Кермен, Іслям-Кермен.
Географічне розташування
Фортеця знаходилася на лівому березі Дніпра навпроти острова Тавань, поблизу сучасної Любимівки Каховського району. Місце обрано з урахуванням:
- контролю Таванської переправи — одного з найзручніших переходів через нижній Дніпро;
- можливості перехресного вогню разом з іншими фортецями;
- природних захисних умов (заплави, рукави річки, височини).
Іслам-Кермен був частиною комплексу укріплень, до якого входили також Мустрід-Кермен і Мубарик-Кермен на острові Тавань та Кизи-Кермен (на правому березі, територія сучасного Берислава).
Заснування та будівництво
Фортецю зведено в XVI столітті після встановлення османського контролю над регіоном. Активне укріплення Таванської переправи розпочалося після 1550–1560-х років, коли Османська імперія посилила оборону проти козацьких морських і річкових походів.
Будівництво велося за типовими принципами османської військової архітектури:
- кам’яні та земляні укріплення;
- бастіони;
- артилерійські позиції;
- внутрішній гарнізонний простір.
Гарнізон складався з османських вояків і кримських татар.
Військово-стратегічне значення
Іслам-Кермен мав надзвичайне значення у військовій системі Нижнього Дніпра:
- контролював переправу через річку;
- перешкоджав виходу запорозьких «чайок» у Чорне море;
- забезпечував митний і військовий контроль торговельних шляхів;
- слугував опорною базою для кримськотатарських і османських військ.
Фортеця діяла у взаємодії з іншими укріпленнями, утворюючи оборонну лінію, що фактично блокувала Дніпро в стратегічно важливій точці.
Козацькі та московські походи
Іслам-Кермен неодноразово ставав об’єктом нападів запорозьких козаків у XVI–XVII століттях. Особливо важливими були події російсько-турецької війни 1686–1700 років.
У 1695 році війська Московської держави разом із запорожцями під час Дніпровських походів здобули низку дніпровських фортець, включно з Іслам-Керменом. Захоплення укріплення стало важливим етапом у боротьбі за контроль над Нижнім Дніпром.
Після Карловицького миру 1699 року геополітична ситуація змінилася, і стратегічна роль частини укріплень поступово зменшувалася.
Архітектура
Хоча повного архітектурного опису не збереглося, на основі археологічних даних та аналогій з іншими османськими фортецями регіону припускається:
- прямокутний або багатокутний план;
- кам’яні стіни з вежами;
- наявність артилерійських платформ;
- внутрішні господарські споруди;
- можливі залишки мечеті або культової споруди.
Археологічні дослідження
До середини XX століття зберігалися залишки мурів. Після створення Каховського водосховища у 1950-х роках територія була частково затоплена.
У 2023 році після руйнування Каховської ГЕС рівень води різко знизився, що дозволило частково оглянути ділянки колишнього острова Тавань та прилеглих територій. Це знову привернуло увагу істориків та археологів до системи Таванських укріплень, зокрема й до Іслам-Кермена.
Сучасний стан
Нині фортеця існує лише у вигляді археологічних залишків і фрагментів земляних валів. Повноцінної консервації або музеєфікації пам’ятки не здійснено. Частина території зазнала руйнування через природні процеси, господарську діяльність та гідротехнічні зміни XX століття.