Citroën Méhari — легкий передньопривідний автомобіль підвищеної практичності французької компанії Citroën, що випускався з 1968 до 1987 року. Модель стала однією з найоригінальніших машин свого часу завдяки пластиковому кузову, простій конструкції, малій масі та універсальності. Méhari поєднував риси позашляховика, пляжного автомобіля, фермерської машини й утилітарного транспорту. Сьогодні він вважається культовим символом французького автомобілебудування 1970-х років.

Історія створення

У середині 1960-х років Citroën прагнув створити дешевий і максимально практичний автомобіль для відпочинку, сільської місцевості, туристичних зон та колоніальних ринків. За основу взяли платформу моделі Citroën 2CV, яка вже довела свою надійність і дешевизну в експлуатації.

Проєкт був розроблений французьким дизайнером Роланом де ла Пуапом — колишнім льотчиком і промисловим дизайнером. Його ідея полягала у створенні легкого автомобіля з кузовом із пластику ABS, який не піддавався корозії та легко очищався.

Офіційна презентація Méhari відбулася 16 травня 1968 року на полі для гольфу в Довілі у Франції. Назва «Méhari» походить від французького слова, що означає швидкого дромедара, якого використовують у пустелі Північної Африки.

Концепція автомобіля

Citroën Méhari створювався як універсальний транспорт для:

  • фермерів;
  • туристичних курортів;
  • військових;
  • медичних служб;
  • рибалок;
  • мисливців;
  • пляжного використання.

Автомобіль мав:

  • дуже малу масу;
  • просту конструкцію;
  • можливість їзди поганими дорогами;
  • кузов, який не іржавів;
  • знімний тент;
  • легке миття салону водою.

Через простоту конструкції Méhari став популярним у країнах із теплим кліматом.

Дизайн

Найхарактернішою особливістю Méhari був кузов із гофрованого пластику ABS. Гофрування підвищувало жорсткість тонких панелей без значного збільшення ваги.

Дизайн вирізнявся:

  • пласкими поверхнями;
  • відкритими колісними арками;
  • мінімалістичним інтер’єром;
  • відкидним лобовим склом;
  • брезентовим дахом;
  • знімними дверима.

Автомобіль мав дуже впізнаваний зовнішній вигляд, який поєднував утилітарність і елементи пляжного стилю.

Кольори кузова були яскравими та нетиповими для того часу:

  • помаранчевий;
  • зелений;
  • жовтий;
  • білий;
  • синій;
  • червоний.

Конструкція

Шасі

Méhari використовував платформу та агрегати від:

  • Citroën Dyane;
  • Citroën 2CV.

Конструкція включала:

  • сталеву раму;
  • незалежну підвіску всіх коліс;
  • передній привід;
  • довгохідну підвіску;
  • барабанні гальма.

Завдяки малій масі та великому ходу підвіски автомобіль демонстрував хорошу прохідність навіть без повного приводу.

Кузов

Пластиковий кузов став однією з головних інновацій моделі.

Переваги:

  • відсутність корозії;
  • мала маса;
  • дешеве виробництво;
  • простий ремонт;
  • стійкість до солоної води.

Недоліки:

  • вигорання кольору;
  • крихкість при сильних ударах;
  • деформація від високої температури.

Салон

Інтер’єр Méhari був максимально спрощеним:

  • трубчасті сидіння;
  • гумові покриття;
  • мінімум приладів;
  • прості перемикачі;
  • майже повна відсутність шумоізоляції.

Салон можна було мити водою зі шланга.

Технічні характеристики

Двигуни

Протягом виробництва використовувався опозитний двоциліндровий бензиновий двигун повітряного охолодження.

Основні характеристики:

  • об’єм: 602 см³;
  • потужність: приблизно 28–33 к.с.;
  • карбюраторне живлення;
  • повітряне охолодження.

Двигун був простим, економічним і дуже легким в обслуговуванні.

Трансмісія

  • механічна 4-ступенева коробка передач;
  • передній привід;
  • окремі понижені передатні числа для бездоріжжя.

Динаміка

Через невелику потужність автомобіль не був швидким.

Показники:

  • максимальна швидкість: близько 100–105 км/год;
  • дуже низька витрата пального;
  • висока прохідність на м’якому ґрунті.

Méhari 4×4

У 1979 році Citroën представив повнопривідну версію:

Citroën Méhari 4×4

Особливості:

  • підключуваний повний привід;
  • збільшений дорожній просвіт;
  • додатковий редуктор;
  • запасне колесо на капоті;
  • посилена підвіска.

Méhari 4×4 мав дуже хорошу прохідність і навіть використовувався у військових та рятувальних службах.

Однак модель була дорогою у виробництві, тому її випустили у відносно невеликій кількості.

Військове використання

Méhari активно використовувався французькою армією.

Військова версія отримала назву:

  • Méhari Armée.

Автомобілі застосовувалися:

  • як штабні машини;
  • для зв’язку;
  • патрулювання;
  • транспортування легких вантажів;
  • у десантних підрозділах.

Легка маса дозволяла транспортувати автомобіль вертольотами.

Виробництво

Виробництво тривало з 1968 до 1987 року.

Основні заводи:

  • Франція;
  • Іспанія;
  • Португалія.

Загалом було виготовлено приблизно:

  • 144 953 автомобілі Méhari;
  • близько 1 213 версій 4×4.

Популярність

Méhari став особливо популярним:

  • у Франції;
  • на Лазурному узбережжі;
  • у курортних містах;
  • на островах Середземномор’я;
  • у Південній Америці;
  • в Африці.

Автомобіль асоціювався з:

  • пляжним способом життя;
  • свободою;
  • простотою;
  • молодіжною культурою 1970-х років.

У кіно та культурі

Citroën Méhari часто з’являвся у французькому кіно та на телебаченні.

Однією з найвідоміших появ стала участь у фільмах про жандарма із Сен-Тропе за участю:
Louis de Funès

Після цього модель стала ще популярнішою в туристичних регіонах Франції.

Причини успіху

Успіх Méhari пояснювався поєднанням:

  • низької вартості;
  • надійності;
  • простоти ремонту;
  • оригінального дизайну;
  • малої маси;
  • відсутності корозії;
  • універсальності.

Автомобіль був дешевим в експлуатації та добре пристосованим до складних умов.

Завершення виробництва

До середини 1980-х років конструкція Méhari вже морально застаріла:

  • слабкий двигун;
  • низький рівень безпеки;
  • відсутність сучасного комфорту;
  • нові екологічні вимоги.

У 1987 році виробництво остаточно припинили.

Прямого наступника модель не отримала.

Спадщина

Сьогодні Citroën Méhari є культовим класичним автомобілем.

Його цінують за:

  • незвичний дизайн;
  • простоту конструкції;
  • історичне значення;
  • атмосферу французьких 1970-х;
  • придатність для реставрації.

Особливо рідкісними та дорогими вважаються:

  • Méhari 4×4;
  • ранні моделі 1968–1970 років;
  • військові версії.

У XXI столітті Citroën неодноразово повертався до ідеї легкого пляжного автомобіля. У 2016 році була представлена електрична модель:
Citroën E-Méhari

Вона стилістично наслідувала оригінальний Méhari, хоча технічно була зовсім іншим автомобілем