Edsel 1958 — автомобіль американської марки Edsel, представлений корпорацією Ford восени 1957 року як модель 1958 модельного року. Цей автомобіль став одним із найвідоміших прикладів комерційної невдачі в історії автомобілебудування, хоча водночас увійшов до історії завдяки сміливому дизайну, технічним новаціям і безпрецедентній рекламній кампанії. Сьогодні Edsel 1958 є культовим класичним автомобілем та предметом інтересу колекціонерів.

Історія створення

У середині 1950-х років корпорація Ford Motor Company дійшла висновку, що між моделями Ford і Mercury існує цінова та престижна «ніша», яку успішно використовували конкуренти General Motors і Chrysler. Ford вирішив створити абсолютно новий бренд, який мав би зайняти середній сегмент ринку.

Проєкт отримав внутрішню назву «E-car» («Experimental car»). Розробка велася в умовах суворої секретності. Головним дизайнером став Рой Браун-молодший, який раніше працював над концептом Lincoln Futura — майбутнім «Бетмобілем» із телесеріалу «Batman» 1960-х років.

Назву «Edsel» автомобіль отримав на честь Едсела Форда — сина Генрі Форда та колишнього президента компанії Ford. Вибір назви був суперечливим ще до запуску автомобіля, адже частина керівництва вважала її невдалою для масового ринку.

Презентація та рекламна кампанія

Ford організував одну з наймасштабніших рекламних кампаній в історії американського автопрому. Впродовж кількох місяців компанія підігрівала інтерес публіки загадковими слоганами та тизерами, не показуючи сам автомобіль. День офіційної презентації — 4 вересня 1957 року — отримав назву «E-Day».

Очікування були надзвичайно високими. Ford прогнозував продажі на рівні приблизно 200 тисяч автомобілів у перший рік. Насправді ж продажі виявилися значно нижчими.

Дизайн

Найхарактернішою рисою Edsel 1958 стала вертикальна овальна решітка радіатора, яку називали «horse-collar grille» («кінський хомут»). Вона різко виділяла автомобіль серед конкурентів і стала головним елементом його впізнаваності.

Дизайн автомобіля викликав суперечливу реакцію. Частина публіки вважала його футуристичним і сміливим, інші — незграбним та надмірно екстравагантним. Саме зовнішність Edsel часто називають однією з причин його комерційної невдачі.

Автомобіль мав типові для американських машин кінця 1950-х років риси:

  • великі хромовані елементи;
  • масивні задні крила;
  • панорамне лобове скло;
  • двоярусні фари;
  • великі габарити кузова.

У 1958 році Edsel випускався у двох основних розмірах:

  • молодша серія на платформі Ford;
  • старша серія на платформі Mercury.

Модельний ряд

Лінійка Edsel 1958 складалася із семи основних моделей.

Молодша серія

  • Ranger
  • Pacer
  • Roundup
  • Villager
  • Bermuda

Старша серія

  • Corsair
  • Citation

Моделі пропонувалися у варіантах:

  • седан;
  • hardtop;
  • кабріолет;
  • універсал.

Технічні характеристики

Edsel 1958 оснащувався великими бензиновими двигунами V8. Основними були:

  • E-400;
  • E-475.

Позначення «400» і «475» вказували не на об’єм чи потужність, а на показник крутного моменту у фунт-футах — незвичний маркетинговий хід для того часу.

Трансмісії

Автомобіль міг комплектуватися:

  • 3-ступеневою механічною коробкою передач;
  • автоматичною трансмісією Teletouch;
  • автоматичною Cruise-O-Matic.

Особливо відомою стала система Teletouch — кнопкове керування автоматичною коробкою передач, інтегроване в центр керма. Це рішення виглядало футуристично, але виявилося складним і не надто надійним в експлуатації.

Інновації

Edsel 1958 містив низку технічних рішень, які були передовими для свого часу:

  • електричне відкривання капота;
  • саморегульовані гальма;
  • індикатори попередження на панелі приладів;
  • спідометр із попередженням про перевищення швидкості;
  • нова система охолодження двигуна;
  • ергономічні сидіння з додатковою підтримкою плечей.

Деякі з цих рішень згодом стали стандартом для автомобільної промисловості.

Виробництво

Перші серійні Edsel були випущені 15 липня 1957 року. Виробництво здійснювалося на кількох заводах Ford у США та Канаді.

Серед основних підприємств:

  • Louisville, Kentucky;
  • Mahwah, New Jersey;
  • San Jose, California;
  • Wayne, Michigan;
  • Oakville, Ontario.

Загальний обсяг виробництва Edsel 1958 становив приблизно 68 045 автомобілів.

Наймасовішими моделями були:

  • Ranger;
  • Pacer;
  • Corsair.

Найрідкіснішими — кабріолети Citation та універсали Bermuda.

Причини невдачі

Edsel 1958 став символом маркетингового провалу. Причини були комплексними.

Невдалий час запуску

Автомобіль дебютував під час економічної рецесії 1957–1958 років у США, коли попит на великі дорогі автомобілі різко скоротився.

Завищені очікування

Ford створив навколо Edsel величезний ажіотаж. Після презентації багато покупців були розчаровані, оскільки автомобіль виявився «ще однією великою американською машиною», а не революцією.

Проблеми якості

Через поспішний запуск виробництва частина автомобілів мала дефекти складання, проблеми з електрикою та трансмісією.

Суперечливий дизайн

Вертикальна решітка радіатора стала предметом численних жартів і карикатур. Навіть через десятиліття дизайн Edsel залишається одним із найбільш дискусійних в історії автомобілів.

Завершення виробництва марки

Після слабких продажів 1958 року Ford спробував оновити модель у 1959 та 1960 роках, зробивши дизайн більш традиційним. Проте це вже не врятувало бренд.

Остаточно виробництво Edsel припинили у листопаді 1959 року, а модельний рік 1960 став останнім. Загальні збитки Ford від проєкту оцінюють приблизно у 250 мільйонів доларів того часу.

Значення та спадщина

Попри комерційний провал, Edsel 1958 став важливою частиною американської автомобільної культури. Сьогодні його розглядають як символ надмірних амбіцій епохи «золотого віку» американського автопрому.

Автомобілі Edsel користуються популярністю серед колекціонерів завдяки:

  • рідкісності;
  • незвичному дизайну;
  • історичному значенню;
  • технічним експериментам.

Особливо цінуються моделі Citation Convertible та Bermuda Wagon 1958 року.