Сільвія Крістель (англ. Sylvia Kristel, повне ім’я — Сільвія Марія Крістель; 28 вересня 1952, Утрехт, Нідерланди — 17 жовтня 2012, Гаага, Нідерланди) — нідерландська акторка, фотомодель, письменниця та режисерка, яка стала міжнародним секс-символом 1970-х років після головної ролі у французькому еротичному фільмі Emmanuelle. Її ім’я стало практично синонімом європейського еротичного кіно другої половини XX століття. За життя Крістель знялася більш ніж у 50 фільмах, працювала в Голлівуді, займалася живописом та написала автобіографію.
Ранні роки та родина
Сільвія Крістель народилася в місті Утрехт у родині власника невеликого готелю Жана-Ніколя Крістеля та Піт’є Гендріки Ламме. Вона росла разом із молодшою сестрою Маріанне. Її дитинство було складним: у своїй автобіографії акторка писала про сексуальне насильство з боку одного з постояльців готелю, коли їй було дев’ять років. Великим потрясінням для неї стало також розлучення батьків у 1966 році.
У молодості Крістель вирізнялася високим інтелектом і здібностями до мов. Вона вільно володіла нідерландською, англійською, французькою, німецькою та італійською мовами. Перш ніж стати акторкою, працювала секретаркою, моделлю та знімалася в рекламних роликах.
Початок кар’єри
У 1973 році Сільвія перемогла в телевізійному конкурсі краси «Miss TV Europe», що відкрило їй шлях у кіноіндустрію. Ще до міжнародної слави вона проходила проби до фільму Last Tango in Paris режисера Бернардо Бертолуччі, але роль дісталася іншій акторці.
Дебютувала у нідерландських стрічках Frank & Eva та Because of the Cats. Уже в перших роботах режисери звернули увагу на її фотогенічність, європейську елегантність і здатність поєднувати еротичність із драматичною грою.
Світова слава та «Еммануель»
Світову популярність Крістель принесла роль у фільмі Emmanuelle режисера Жюста Жакена. Стрічка, знята за романом письменниці Еммануель Арсан, стала сенсацією у світовому прокаті та одним із найуспішніших французьких еротичних фільмів усіх часів.
Крістель виконала роль молодої жінки, яка відкриває для себе світ сексуальної свободи під час життя в Таїланді. Образ Еммануель став культурним феноменом 1970-х років і символом «м’якої еротики» європейського кіно. Після успіху першого фільму акторка знялася у кількох продовженнях:
- Emmanuelle 2
- Goodbye Emmanuelle
- Emmanuelle 4
- Emmanuelle 7
Саме ця роль зробила її міжнародною знаменитістю, але водночас призвела до тривалого типажування: режисери переважно пропонували їй ролі сексуально привабливих героїнь.
Кар’єра у 1970–1980-х роках
Після успіху Emmanuelle Крістель активно працювала у Франції, Італії та США. Вона намагалася дистанціюватися від образу еротичної героїні, але продюсери продовжували бачити в ній насамперед секс-символ.
Серед найвідоміших фільмів за її участю:
- The Concorde … Airport ’79
- Private Lessons
- Lady Chatterley’s Lover
- Mata Hari
- Dracula’s Widow
- The Margin
Американська комедія Private Lessons стала несподіваним касовим хітом у США, однак акторка майже не отримала прибутку через невигідні контракти та фінансові проблеми.
Вона також співпрацювала або мала професійні контакти з відомими режисерами та акторами, серед яких Роман Поланскі, Луї Маль, Серджо Леоне, Тоні Скотт, Джо Далессандро та Ієн Макшейн.
Крістель неодноразово претендувала на великі ролі в престижних фільмах, однак часто програвала кастинги іншим акторкам. Зокрема, її розглядали на ролі у фільмах Superman, The Hunger та Once Upon a Time in America.
Особисте життя
У різні роки Сільвія Крістель перебувала у стосунках із бельгійським письменником Гюго Клаусом, від якого народила сина Артура, а також із британським актором Ієном Макшейном. Вона двічі була одружена — з Аланом Тернером та продюсером Філіпом Бло.
Акторка багато років боролася з алкогольною та наркотичною залежністю. У своїх інтерв’ю та мемуарах вона визнавала, що кокаїнова залежність негативно вплинула як на кар’єру, так і на фінансовий стан.
Літературна та художня діяльність
У 2006 році Крістель опублікувала автобіографію Undressing Emmanuelle, у якій відверто розповіла про дитинство, славу, особисті стосунки, залежності та труднощі життя в кіноіндустрії. Книга отримала значний резонанс у Європі.
У пізніші роки життя вона захопилася живописом та режисурою. Її короткометражний фільм Topor et Moi отримав спеціальний приз журі на кінофестивалі Tribeca у 2006 році.
Хвороба та смерть
Сільвія Крістель багато років палала — за деякими даними, з одинадцятирічного віку. У 2001 році в неї діагностували рак горла. Після кількох курсів хіміотерапії та операцій хвороба поширилася на легені й стравохід.
У червні 2012 року акторка перенесла інсульт. 17 жовтня 2012 року вона померла уві сні у своєму будинку в Гаазі у віці 60 років. Похована в рідному Утрехті.
Образ у культурі та спадщина
Сільвія Крістель вважається однією з головних ікон європейського еротичного кіно XX століття. Її образ Еммануель вплинув на популярну культуру, моду та уявлення про жіночу сексуальність у кіно 1970-х років.
Попри неоднозначне ставлення критиків до жанру, сама Крістель часто наголошувала, що прагнула бути не лише еротичною акторкою, а повноцінною драматичною артисткою.
Її кар’єра стала прикладом того, як один культовий образ може одночасно подарувати світову славу і суттєво обмежити творчі можливості актора. У європейському кінематографі Крістель залишається символом епохи сексуальної революції та однією з найвідоміших нідерландських акторок міжнародного масштабу.