Škoda PA-II „Želva“ — чехословацький колісний бронеавтомобіль 1920-х років, створений фірмою Škoda на основі досвіду попередньої моделі PA-I. Відомий своєю незвичною обтічною формою бронекорпусу, через яку отримав неофіційну назву „Želva“ («Черепаха»). Машина була прийнята на озброєння в 1924 році та випускалася малою серією.
Історія створення
Розробка PA-II почалася після випробувань попереднього бронеавтомобіля PA-I у 1922–1923 роках. Чеські військові вимагали більш захищену, мобільну та універсальну машину для жандармерії та армії.
Інженери Škoda створили принципово новий бронекорпус із максимально обтічними формами, які мали підвищити рикошетостійкість. У 1923 році проєкт був затверджений, а вже в 1924 році перші серійні машини надійшли замовнику.
Конструкція і бронювання
PA-II отримав характерний суцільний бронекорпус без окремої башти.
Основні особливості конструкції:
- повністю закритий корпус обтічної форми;
- виготовлення броні методом формування (вигин і кування листів);
- товщина броні до 5,5 мм;
- корпус закріплювався на рамі шасі Škoda.
Таке рішення давало добрий захист від куль стрілецької зброї та уламків, але ускладнювало виробництво і збільшувало масу.
Озброєння
Бронеавтомобіль не мав башти — озброєння розміщувалося у бортових та фронтальних і кормових кульових установках.
Типове озброєння:
- 4 × 7,92 мм кулемети Schwarzlose MG.08;
- близько 6000–6200 патронів боєкомплекту;
- можливість кругового обстрілу завдяки розташуванню кулеметів по периметру корпусу.
Екіпаж і компонування
Екіпаж складався з 5 осіб:
- два водії (передній і задній пости керування);
- командир;
- два кулеметники.
Особливістю була система подвійного керування: автомобіль міг рухатися вперед і назад без розвороту, що було важливо для міських умов і патрулювання.
Двигун і ходові характеристики
- двигун: 4-циліндровий Škoda, ~70 к.с.;
- маса: близько 7,3 т;
- колісна формула: 4×4;
- максимальна швидкість: до 70 км/год;
- запас ходу: близько 250 км.
Попри повний привід, позашляхові якості були обмежені через значну масу та малий кліренс.
Експлуатація
PA-II використовувався:
- жандармерією та армією Чехословаччини;
- поліцією (частина машин пізніше);
- обмежено — в Австрії;
- після 1939 року частина машин дісталася німецьким силам і використовувалася як допоміжна техніка.
Загалом було виготовлено лише 12 одиниць.
Переваги та недоліки
Переваги
- дуже високий для свого часу рівень захисту;
- круговий обстріл без башти;
- можливість руху в обох напрямках;
- хороша швидкість на дорозі.
Недоліки
- складна і дорога конструкція корпусу;
- слабка прохідність поза дорогами;
- тісний внутрішній простір;
- незручність подвійного керування в бою.
Значення
Škoda PA-II „Želva“ став одним із найвідоміших бронеавтомобілів міжвоєнного періоду. Його інноваційний обтічний бронекорпус вплинув на подальші експерименти у бронетехніці, хоча сама концепція виявилася надто складною для масового виробництва.