De Tomaso Mangusta — італійський спортивний автомобіль середньомоторної компоновки, який випускався компанією De Tomaso у 1967–1971 роках. Модель стала одним із найяскравіших і водночас суперечливих спорткарів кінця 1960-х років, відомим радикальним дизайном, високою потужністю та складною керованістю. Mangusta (з італ. «мангуст») була створена як конкурент американським і європейським спортивним автомобілям і стала важливою віхою у розвитку середньомоторних суперкарів.
Історія створення
De Tomaso Mangusta з’явилася як наступник ранньої моделі De Tomaso Vallelunga. Засновник компанії Алехандро де Томазо прагнув створити більш потужний і престижний автомобіль для міжнародного ринку.
Початково проєкт розроблявся у співпраці з американським інженером Керроллом Шелбі, однак партнерство швидко розпалося через різні технічні та фінансові підходи. Після цього De Tomaso самостійно завершив розробку автомобіля.
Презентація Mangusta відбулася у 1966 році, а серійне виробництво почалося у 1967-му.
Назва
Назва «Mangusta» означає «мангуст» — хижа тварина, відома здатністю перемагати змій, зокрема кобр. Це символізувало намір створити автомобіль, здатний «перемагати» конкурентів, таких як Shelby Cobra.
Дизайн
Дизайн De Tomaso Mangusta створив Джорджетто Джуджаро під час роботи в ательє Ghia.
Особливості дизайну:
- дуже низький і широкий силует;
- різко окреслені лінії кузова;
- довгий капот і коротка задня частина;
- характерні «чайки» над моторним відсіком (дві секційні кришки двигуна);
- агресивний вигляд із мінімальною кількістю декору;
- вузькі круглі фари;
- великі повітрозабірники.
Кузов був виконаний зі сталі (європейська версія) та скловолокна (деякі пізні модифікації для США).
Конструкція
Mangusta мала класичну для суперкарів схему середини 1960-х:
- середньомоторне розташування двигуна;
- задній привід;
- просторову раму (tubular chassis);
- незалежну підвіску.
Двигун розташовувався безпосередньо за салоном, що забезпечувало хорошу тягу, але ускладнювало керованість.
Двигун
Однією з ключових особливостей Mangusta було використання американських V8 двигунів Ford.
Основні характеристики:
- тип: V8 Ford small-block;
- об’єм: 4.7 л (289 cu in);
- потужність: ~306 к. с. (карбюраторна версія);
- система живлення: карбюратор;
- розташування: середнє, поздовжнє.
Двигун відрізнявся високою надійністю та значною потужністю для свого часу.
Трансмісія
Автомобіль оснащувався:
- 5-ступеневою механічною коробкою передач ZF;
- заднім приводом;
- диференціалом обмеженого ковзання.
ZF трансмісія була однією з найкращих у своєму класі.
Ходова частина
Підвіска
Передня:
- незалежна;
- подвійні поперечні важелі;
- гвинтові пружини.
Задня:
- незалежна;
- напівважелі;
- пружини і амортизатори.
Гальма
- дискові гальма на всіх колесах;
- підсилювач гальм (у пізніх версіях).
Характеристики
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Двигун | 4.7 V8 Ford |
| Потужність | ~306 к. с. |
| Привід | задній |
| Коробка передач | 5-ступенева ZF |
| Максимальна швидкість | ~250 км/год |
| Розгін 0–100 км/год | ~6–7 с |
| Маса | ~1100–1200 кг |
Динаміка та керованість
Mangusta мала дуже високу потужність при відносно малій масі, але:
- розподіл ваги був неідеальним;
- задня підвіска була складною;
- автомобіль був чутливим на високих швидкостях;
- керованість вимагала досвіду.
Через це Mangusta вважалася «дикою» та складною у водінні навіть для професійних водіїв.
Інтер’єр
Салон Mangusta був спортивним і мінімалістичним:
- прості прилади;
- спортивні сидіння;
- низька посадка;
- базова ергономіка;
- мінімум комфорту порівняно з GT-класом.
Автомобіль був орієнтований більше на продуктивність, ніж на комфорт.
Особливості конструкції
Однією з найвідоміших рис Mangusta були:
- дві окремі кришки двигуна, що відкривалися як «крила чайки»;
- дуже вузький моторний відсік;
- складність обслуговування двигуна;
- обмежений багажний простір.
Версії та ринки
Європейська версія
- сталевий кузов;
- повна комплектація;
- стандартний V8 Ford.
Американська версія
- модифікації світлотехніки;
- бампери відповідно до стандартів США;
- деякі зміни в безпеці.
Виробництво
De Tomaso Mangusta випускалася з 1967 по 1971 рік.
Загалом було виготовлено приблизно 401 автомобіль, що робить її рідкісною моделлю.
Причини завершення виробництва
Основні фактори:
- складність конструкції;
- нестабільна керованість;
- поява більш досконалих суперкарів;
- фінансові обмеження De Tomaso;
- зміна ринкових вимог.
Наступник
Mangusta була замінена моделлю De Tomaso Pantera.
Pantera мала більш сучасну конструкцію, покращену ергономіку та кращу комерційну успішність.
Значення та спадщина
De Tomaso Mangusta вважається:
- одним із найрадикальніших суперкарів 1960-х;
- важливим кроком у розвитку середньомоторних автомобілів;
- дизайнерською роботою Джорджетто Джуджаро;
- культовим «raw supercar» без електроніки та допоміжних систем.
Сьогодні Mangusta високо цінується колекціонерами та є символом епохи ранніх суперкарів.
Цікаві факти
- Назва «Mangusta» символічно натякає на боротьбу з Shelby Cobra.
- Кузов із «двома кришками двигуна» став однією з найвпізнаваніших рис моделі.
- Mangusta була одним із перших італійських суперкарів із американським V8 у серійному виробництві.
- Вважається, що автомобіль був складнішим у керуванні, ніж його наступник Pantera.
- Дизайн Джуджаро став основою для багатьох наступних суперкарів 1970-х.