Renault EG — французький важкий артилерійський тягач і вантажний автомобіль підвищеної прохідності, створений компанією Renault у 1914 році для потреб французької армії. Машина стала одним із найважливіших транспортних засобів Франції під час Першої світової війни та відіграла ключову роль у забезпеченні військ під час битви за Верден. Renault EG належав до числа перших серійних військових вантажівок із повним приводом і керуванням усіма колесами.
Передумови створення
На початку XX століття армії європейських держав активно шукали заміну кінній тязі для транспортування важкої артилерії та боєприпасів. Французька армія особливо гостро потребувала механізованого транспорту, здатного рухатися бездоріжжям і перевозити великі вантажі на фронті. У 1911 році військове міністерство Франції оголосило конкурс на створення всюдихідного артилерійського тягача.
Компанія Renault, заснована Louis Renault, представила власний проєкт важкого повнопривідного автомобіля, який отримав позначення EG. Після випробувань 1914 року машина була визнана придатною для військової служби.
Початок виробництва
Серійне виробництво Renault EG розпочалося у 1915 році на заводах Renault у Булонь-Біянкурі поблизу Парижа. Виробництво тривало до 1918 або 1919 року залежно від джерела. За різними оцінками було виготовлено:
- приблизно 978 машин;
- або до 1132 одиниць для французької армії.
Основним замовником стала французька армія, хоча окремі машини використовувалися також союзниками Франції. Renault EG став одним із головних військових автомобілів країни поряд із Berliet CBA та Latil TAR.
Конструкція
Renault EG був важким чотириколісним автомобілем із переднім розташуванням двигуна та системою повного приводу. Для свого часу конструкція вважалася дуже прогресивною.
Головними особливостями машини були:
- повний привід;
- керування всіма чотирма колесами;
- велика тягова сила;
- підвищена прохідність;
- здатність перевозити вантажі та буксирувати артилерію в умовах фронтового бездоріжжя.
Як і більшість ранніх автомобілів Renault, модель мала характерне компонування з радіатором, розташованим позаду двигуна. Це було фірмовою особливістю Renault початку XX століття.
Технічні характеристики
Renault EG оснащувався рядним чотирициліндровим бензиновим двигуном робочим об’ємом:
- 8,49 л;
- або пізніше 7,8 л у модернізованих версіях.
Потужність двигуна становила:
- 35 к.с. при 1000 об/хв;
- до 45 к.с. при 1400 об/хв;
- модернізовані машини наприкінці 1920-х років отримували двигуни потужністю до 57 к.с.
Інші характеристики:
- механічна коробка передач;
- максимальна швидкість близько 16 км/год;
- вантажопідйомність приблизно 2 т;
- можливість буксирування вантажів масою до 15 т;
- колісна база — 3600 мм;
- ширина — 1500 мм.
Колеса виготовлялися зі сталі та мали однаковий діаметр спереду і ззаду. Для руху по важкому ґрунту використовувалися широкі металеві шини. Підвіска базувалася на листових ресорах.
Система керування всіма колесами
Однією з найунікальніших особливостей Renault EG була система керування всіма чотирма колесами. Передні та задні колеса поверталися незалежно за допомогою двох рульових механізмів, пов’язаних із кермом через карданні шарніри.
Ця система значно покращувала маневровість великого автомобіля та дозволяла рухатися вузькими дорогами або складною місцевістю. Для важкої військової техніки початку XX століття таке рішення було надзвичайно прогресивним.
Використання у Першій світовій війні
Найвідомішою сторінкою історії Renault EG стала його участь у битві за Верден 1916 року. Машини використовувалися на легендарній «Священній дорозі» — Voie Sacrée — головній транспортній артерії між Бар-ле-Дюком і Верденом.
Французька армія щотижня перевозила цією дорогою:
- десятки тисяч солдатів;
- близько 50 000 тонн вантажів;
- артилерійські боєприпаси та продовольство.
Renault EG працювали разом із іншими військовими вантажівками:
- Berliet CBA;
- Latil TAR;
- Renault EP;
- Renault FU;
- Saurer Type B.
Автомобілі цілодобово курсували між тилом і фронтом, часто в умовах артилерійських обстрілів, багнюки та поганих доріг. Renault EG зарекомендував себе як дуже надійна та витривала машина.
Післявоєнна служба
Після завершення Першої світової війни Renault EG залишався на службі французької армії ще багато років. Частина машин була модернізована новими двигунами.
У 1924 році французька армія спробувала знайти сучаснішу заміну Renault EG і Latil TAR. У 1926 році проводилися випробування нових тягачів Renault, однак вони не показали суттєвої переваги над EG, тому масова заміна не відбулася.
Станом на жовтень 1939 року близько 635 Renault EG усе ще перебували у строю. Більшість із них була втрачена під час Французької кампанії 1940 року.
Значення в історії техніки
Renault EG став одним із найважливіших військових автомобілів Першої світової війни та одним із ранніх прикладів ефективної механізації армійської логістики. Машина довела переваги автомобільного транспорту над кінною тягою у великомасштабній війні.
Серед головних досягнень моделі:
- впровадження повного приводу у важкій військовій техніці;
- використання керування всіма колесами;
- висока прохідність;
- здатність до тривалої експлуатації у фронтових умовах;
- участь у створенні системи моторизованого постачання сучасної армії.
Renault EG став важливим етапом розвитку військових вантажівок і артилерійських тягачів, а також продемонстрував потенціал моторизованої логістики, яка в наступні десятиліття повністю змінила характер війни.