Має площу 1 300 гектарів та утворилось близько шести тисяч років тому: на Чернігівщині, у селі Отрохи, розташоване “Бондарівське болото” – найбільше заповідне болото Чернігівщини та один з найбільших збережених болотяних масивів в області.

Бондарівське болото — евтрофне низинне болото в Козелецькому районі Чернігівської області України, розташоване на північний захід від села Морівськ. Є гідрологічним заказником місцевого значення та входить до складу регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський». Це одне з найбагатших у фауністичному відношенні урочищ парку.

Болото простягається з північного заходу на південний схід приблизно на 13 км, максимальна висота сягає 112 м. Воно вкрите лучною рослинністю та з усіх боків оточене лісами. Бондарівське болото дренує верхня течія річки Меша — правої притоки Десни. Територією прокладено численні дренажні канали, а на сході розташоване невелике озеро. На південній околиці болота знаходиться село Отрохи, на північній — урочище Мости. Через болото проходить автодорога Р-18 Чернігів — Вишгород.

Бондарівське болото справляє враження справжніх поліських джунглів — диких, таємничих і подекуди небезпечних. Затоплені дрімучі ліси змінюються безкраїми очеретяними просторами, а вздовж дороги можна побачити дерева, загострені немов олівці, — характерні сліди діяльності бобрів.

У рослинному покриві переважають відкриті осокові болотні угруповання, а також різноманітні високотравні ценози. Трапляються чагарникові ділянки, а по краях болотного масиву — чорновільшняки. На болоті ростуть бобівник трилистий і вовче тіло болотне. Серед рідкісних рослин виявлено численні орхідні, занесені до Червоної книги України: пальчатокорінники м’ясочервоний і травневий, коручка болотна, любка дволиста та зозулині сльози яйцеподібні. Серед регіонально рідкісних видів відзначена вужачка звичайна.

Тваринний світ болота надзвичайно багатий. Із ссавців тут трапляються лось, дика свиня, сарна, заєць сірий, лисиця, вовк, єнот уссурійський, американська норка, а також численні бобри. Регулярно зустрічаються й рідкісні види, занесені до Червоної книги України: горностай, рись звичайна, лилик двоколірний, нічниця водяна, вечірниця руда та вечірниця мала.

Серед водно-болотних птахів звичайними є крижень, бекас і деркач, занесений до Європейського Червоного списку. Тут також трапляються журавель сірий, лелека чорний, дупель, сова болотяна, сичик-горобець, тетерук і сорокопуд сірий. На годівлю прилітають сіра та велика біла чаплі, гніздиться бугай. Із хижих птахів на болоті зареєстровано підорлика великого й малого, змієїда, орлана-білохвоста, а під час міграцій — беркута, скопу, луня лучного та польового.

Широко представлений комплекс деревно-чагарникових птахів: різні види синиць, дроздів, зяблик, кропив’янки, вівчарики, вівсянки, соловейко східний, вільшанка та інші. В очеретяних і рогозових заростях численні очеретянка велика та кобилочка солов’їна.

Із плазунів трапляються болотяна черепаха, вуж звичайний, живородна ящірка, гадюка звичайна, а також рідкісна гадюка Нікольського, занесена до Червоної книги України. Серед земноводних численні жаба озерна та кумка червоночерева, трапляється жаба деревна. У болотяних водоймах звичайним є в’юн, а також мешкають рідкісні види риб — гольян озерний і карась золотий.