Про них говорили пошепки.
Ворогів лякала сама думка, що десь у туманному степу за ними може стежити козак, який бачить більше за інших, зникає без сліду, читає землю, знає трави, не панікує в бою і повертається звідти, де інші гинули.

Дещо інше: