Камиш-Бурунська ТЕЦ — одна з ключових енергетичних споруд Керчі, що протягом десятиліть забезпечувала місто тепловою енергією та виконувала функцію резервного джерела електропостачання. Розташована в промисловому районі Камиш-Бурун, станція є важливою частиною історії розвитку міської інфраструктури та енергетики східного Криму.
Історія створення та розвитку
Будівництво електростанції розпочалося у 1932 році на території Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. В експлуатацію її введено 28 жовтня 1938 року. До 1959 року станція працювала автономно у складі комбінату, після чого була передана до системи енергетики УРСР, що стало початком її активної модернізації та розширення.
У зв’язку зі зростанням потреб у теплопостачанні 1 січня 1972 року Камиш-Бурунську ГРЕС офіційно перейменували на Камиш-Бурунську ТЕЦ.
Технічні характеристики
Основним паливом для станції є природний газ.
Встановлена електрична потужність ТЕЦ становить 30 МВт, а теплова потужність — 174,9 Гкал/год. За потужністю парових котлів цей показник сягає 103 Гкал/год.
У 1980–1984 роках на станції було повністю оновлено турбінне обладнання. Турбіни №1 та №3 типу ПТ-12-35/10М були адаптовані для роботи в режимі погіршеного вакууму, а турбіна №2 типу ПР-6-35/10/5 — для роботи в режимі протитиску. Після заміни ротора у 1997 році турбіна №1 працює в режимі нормального вакууму.
У 2004 році енергетичні парові котли БКЗ-75-39ФБ №3 та №4 були переведені на спалювання природного газу.
Роль у забезпеченні Керчі
Камиш-Бурунська ТЕЦ забезпечує теплом значну частину житлового фонду та об’єктів соціальної сфери Керчі. Загальна площа будівель, що отримують тепло від станції, становить близько 766 тисяч квадратних метрів.
Окрім теплопостачання, ТЕЦ виконує функцію резервного джерела електроенергії для міста, що особливо важливо в умовах пікових навантажень або аварійних ситуацій.
Модернізація у XXI столітті
З 2004 року станція входить до складу компанії «КримТЕЦ» як структурний підрозділ. У 2013 році підприємство було реорганізоване у публічне акціонерне товариство.
У 2014 році на ТЕЦ введено в експлуатацію опріснювальну установку продуктивністю 50 тонн води на годину. Отримана вода використовується для підживлення тепломереж і парових котлів, що дозволило зменшити навантаження на міську систему водопостачання та покращити якість підготовки води.
У 2015 році проведено реконструкцію станції, завдяки якій її максимальна потужність збільшилася приблизно на 5 МВт. Також розглядався масштабний проєкт модернізації із встановленням двох парогазових установок загальною потужністю 126 МВт. Вартість проєкту оцінювалася у 8,7 млрд рублів.
У 2020–2021 роках на станції виконувалися підготовчі та ремонтні роботи, зокрема капітальний ремонт корпусів, генератора, парової турбіни та водозабірних споруд. Ці заходи були пов’язані з планами розвитку енергетичної та транспортної інфраструктури регіону.
Перспективи та сучасний стан
Планувалося, що після завершення дії статусу вимушеної генерації на початку 2022 року станцію буде виведено з експлуатації. Однак реалізація інфраструктурних проєктів, зокрема пов’язаних з електрифікацією залізниці, сприяла продовженню робіт із підтримання її працездатності.
Після 2022 року діюче обладнання станції мало бути виключене зі списку пільгових постачальників електроенергії, однак ТЕЦ зберігає значення як важливий елемент енергетичної системи Керчі.
Енергетична інфраструктура
Із західного боку ТЕЦ розташоване відкрите розподільче устаткування підстанції «КБ ТЕЦ». Приблизно за кілометр на північний захід побудовано підстанцію «Камиш-Бурун» напругою 220 кВ.
У 2015 році підстанцію було розширено, після чого до неї підключили першу лінію енергомосту, що посилило можливості передачі електроенергії в регіоні.