Тут час поводиться дивно. Дитина, яка сьогодні годує голубів біля доріжки, через багато років повернеться сюди сивою людиною і раптом впізнає те саме дерево, той самий вигин алеї, той самий краєвид над схилами. І на одну коротку мить їй здасться, що минулі десятиліття були лише довгою прогулянкою між двома подихами.