Араукарія (Araucaria) — рід вічнозелених хвойних дерев родини Араукарієві (Araucariaceae). Це одні з найдавніших представників сучасних голонасінних рослин, які зберегли багато рис флори мезозойської ери. Араукарії відомі своєю правильною симетричною кроною, мутовчастим розташуванням гілок, жорстким лускоподібним або голкоподібним листям і великими кулястими шишками. Природний ареал роду охоплює Південну Америку, Австралію, Нову Гвінею, Нову Каледонію та острови Тихого океану. Багато видів є цінними декоративними, лісогосподарськими та реліктовими рослинами.

Систематика

  • Царство: Рослини (Plantae)
  • Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
  • Клас: Хвойні (Pinopsida)
  • Порядок: Сосноподібні (Pinales)
  • Родина: Араукарієві (Araucariaceae)
  • Рід: Араукарія (Araucaria)

Рід налічує близько 19 сучасних видів.

Походження назви

Назва Araucaria походить від історичної області Арауканія в Чилі, де природно росте один із найвідоміших видів — араукарія чилійська (Araucaria araucana). Ця рослина була священним деревом для корінного народу мапуче.

Еволюційне походження

Араукарії належать до найдавніших сучасних хвойних рослин.

Їхні предки існували ще:

  • у тріасовому періоді;
  • юрському періоді;
  • крейдовому періоді.

У мезозойську еру ліси араукарій були значно поширенішими, ніж сьогодні, і були характерною складовою рослинності, серед якої жили динозаври.

Природне поширення

Представники роду трапляються:

  • у Чилі;
  • Аргентині;
  • Бразилії;
  • Австралії;
  • Новій Гвінеї;
  • Новій Каледонії;
  • на острові Норфолк.

Більшість видів є ендеміками окремих островів або гірських районів.

Основні види

Найвідоміші представники:

  • араукарія чилійська (Araucaria araucana);
  • араукарія різнолиста (Araucaria heterophylla);
  • араукарія вузьколиста (Araucaria angustifolia);
  • араукарія Бідвілла (Araucaria bidwillii);
  • араукарія Каннінгема (Araucaria cunninghamii);
  • араукарія колоновидна (Araucaria columnaris).

Ботанічний опис

Араукарії — великі вічнозелені дерева.

Основні характеристики:

  • висота 20–60 м;
  • окремі види досягають 70–90 м;
  • діаметр стовбура понад 2 м;
  • тривалість життя нерідко перевищує 500 років.

Окремі дерева можуть жити понад 1000 років.

Коренева система

Коренева система:

  • добре розвинена;
  • потужна;
  • глибока;
  • забезпечує високу стійкість дерева до сильних вітрів.

Стовбур

Стовбур:

  • прямий;
  • циліндричний;
  • малорозгалужений;
  • часто очищений від нижніх гілок.

Кора:

  • сіра;
  • темно-бура;
  • товста;
  • смолиста;
  • з віком глибоко розтріскується.

Крона

Крона є однією з найхарактерніших ознак роду.

У молодих дерев вона:

  • правильна;
  • вузькопірамідальна;
  • симетрична.

У старих дерев:

  • широка;
  • зонтикоподібна;
  • менш правильна.

Гілки розташовані горизонтальними мутовками.

Листки

Листки:

  • прості;
  • жорсткі;
  • шкірясті;
  • довговічні.

Залежно від виду вони можуть бути:

  • голкоподібними;
  • шилоподібними;
  • трикутними;
  • лускоподібними.

Довжина:

  • від 1 до 7 см.

Листки залишаються на дереві багато років.

Пагони

Молоді пагони:

  • товсті;
  • міцні;
  • густо вкриті листками.

Розташування листків утворює правильні спіральні ряди.

Репродуктивні органи

Більшість видів:

  • дводомні;
  • рідше однодомні.

Чоловічі та жіночі шишки розвиваються окремо.

Чоловічі шишки

Чоловічі шишки:

  • видовжені;
  • циліндричні;
  • довжиною до 20 см.

Вони продукують великі об’єми пилку.

Жіночі шишки

Жіночі шишки:

  • майже кулясті;
  • дуже великі;
  • діаметром 10–35 см;
  • масою до 3–5 кг.

Дозрівають протягом:

  • 18–24 місяців.

Після достигання розпадаються безпосередньо на дереві.

Насіння

Насіння:

  • велике;
  • без крилець;
  • багате на поживні речовини.

У деяких видів воно досягає:

  • 4–6 см завдовжки.

Насіння араукарії Бідвілла та араукарії чилійської є їстівним.

Біологічні особливості

Араукарії характеризуються:

  • повільним або помірним ростом;
  • довговічністю;
  • світлолюбністю;
  • високою декоративністю;
  • довгим життєвим циклом.

Запилення

Запилення здійснюється:

  • вітром.

Пилок переноситься на значні відстані.

Екологія

Араукарії ростуть:

  • у гірських лісах;
  • субтропічних районах;
  • помірно вологих тропічних лісах;
  • на вулканічних ґрунтах;
  • добре дренованих схилах.

Віддають перевагу:

  • високій вологості повітря;
  • великій кількості опадів;
  • прохолодному літу.

Морозостійкість

Морозостійкість різних видів суттєво відрізняється.

Наприклад:

  • араукарія чилійська витримує морози до –20…–25 °C;
  • араукарія різнолиста пошкоджується вже при температурі нижче –2…–5 °C.

Розмноження

Розмножують:

  • насінням;
  • живцюванням (обмежено);
  • мікроклональним розмноженням.

Насіння швидко втрачає схожість і потребує висівання незабаром після збору.

Господарське значення

Араукарії мають велике економічне значення.

Їх використовують:

  • для отримання деревини;
  • у меблевому виробництві;
  • у будівництві;
  • для виготовлення фанери;
  • у декоративному озелененні.

Деревина

Деревина:

  • світла;
  • рівноволокниста;
  • м’яка;
  • легко обробляється.

Застосовується:

  • у будівництві;
  • суднобудуванні;
  • меблевому виробництві;
  • целюлозно-паперовій промисловості.

Харчове значення

Насіння окремих видів містить:

  • крохмаль;
  • білки;
  • жири;
  • вітаміни.

Його вживають:

  • сирим;
  • вареним;
  • печеним;
  • перемелюють на борошно.

Декоративне використання

Араукарії є популярними декоративними рослинами.

Їх висаджують:

  • у ботанічних садах;
  • дендропарках;
  • субтропічних парках;
  • приватних садах.

Араукарія різнолиста (Araucaria heterophylla) є однією з найпопулярніших кімнатних хвойних рослин у світі.

Вирощування в кімнатних умовах

Для кімнатної культури необхідні:

  • яскраве розсіяне освітлення;
  • прохолодна зимівля;
  • висока вологість повітря;
  • регулярний, але помірний полив;
  • слабокислий добре дренований субстрат.

Рослина погано переносить:

  • сухе повітря;
  • перегрів;
  • різкі перепади температури.

Шкідники

Основні:

  • павутинний кліщ;
  • щитівки;
  • борошнисті червці;
  • попелиці.

Хвороби

Можуть уражуватися:

  • кореневими гнилями;
  • грибковими плямистостями;
  • фітофторозом;
  • бактеріальними інфекціями.

Основною причиною захворювань є надлишкове зволоження.

Охорона

Багато видів араукарії є рідкісними.

Основні загрози:

  • вирубування лісів;
  • пожежі;
  • зміна клімату;
  • обмежені природні ареали.

Деякі види внесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).

Значення для довкілля

Араукарії:

  • формують унікальні лісові екосистеми;
  • є середовищем існування багатьох ендемічних тварин;
  • захищають ґрунти від ерозії;
  • накопичують значні запаси вуглецю;
  • підтримують біорізноманіття.

Використання в Україні

В Україні араукарії вирощують:

  • як кімнатні рослини;
  • у зимових садах;
  • в оранжереях;
  • у ботанічних садах.

У відкритому ґрунті можливе вирощування лише окремих морозостійких видів у найтепліших районах південного узбережжя.

Цікаві факти

  • Араукарії є «живими викопними» рослинами, що збереглися майже без істотних змін із часів динозаврів.
  • Араукарія чилійська має настільки жорстке колюче листя, що отримала англійську назву Monkey Puzzle Tree («дерево-головоломка для мавпи»).
  • Насіння араукарії чилійської є традиційною їжею народу мапуче.
  • Араукарія різнолиста часто використовується як кімнатна «новорічна ялинка».
  • Шишки араукарії належать до найбільших серед усіх сучасних хвойних рослин.
  • Деякі дерева досягають віку понад 1000 років.

Араукарія (Araucaria) — один із найдавніших родів хвойних рослин, який поєднує виняткову декоративність, довговічність і важливе екологічне значення. Її представники є реліктами давньої флори Землі, формують унікальні природні ліси та мають цінну деревину й поживне насіння. Завдяки правильній симетричній кроні, незвичайному листю та величному вигляду араукарії широко використовують у ландшафтному дизайні, ботанічних колекціях і кімнатному квітникарстві, а багато їхніх видів потребують охорони через скорочення природних популяцій.

Дещо інше: