Лабрадорит — магматична гірська порода основного складу, різновид габро, що складається переважно з мінералу лабрадору (кальцієво-натрієвого плагіоклазу). Відзначається високою міцністю, декоративністю та характерним оптичним ефектом — іризацією (лабрадоресценцією), завдяки якій поверхня каменю переливається синіми, зеленими, золотистими або фіолетовими відтінками. Лабрадорит широко використовується в архітектурі, будівництві, декоративно-ужитковому мистецтві та виробництві пам’ятників.
Походження назви
Назва «лабрадорит» походить від мінералу лабрадору, який, своєю чергою, був названий на честь півострова Лабрадор у Канаді. Саме там наприкінці XVIII століття вперше було описано цей мінерал. Лабрадорит як гірська порода отримав свою назву через домінування у його складі лабрадору.
Геологічна характеристика
Лабрадорит є інтрузивною магматичною породою, що утворюється внаслідок повільного охолодження магми на значній глибині. За петрографічною класифікацією належить до різновидів габро.
Основними мінералами породи є:
- лабрадор (85–95 %);
- піроксени;
- авгіт;
- титаномагнетит;
- ільменіт;
- апатит.
У незначних кількостях можуть міститися:
- біотит;
- кварц;
- калієвий польовий шпат;
- олівін.
Структура породи переважно середньо- або крупнозерниста, масивна.
Мінералогічний склад
Основний породоутворювальний мінерал — лабрадор, який належить до групи плагіоклазів і є проміжною ланкою ізоморфного ряду між альбітом і анортитом. Саме лабрадор надає породі характерного райдужного блиску, що виникає внаслідок інтерференції світла у тонких внутрішніх структурах кристалів. Це явище отримало назву лабрадоресценції або іризації.
Фізичні властивості
Основні характеристики лабрадориту:
- колір — темно-сірий, зеленувато-сірий, чорний або майже чорний;
- блиск полірованої поверхні — скляний або перламутровий;
- характерний оптичний ефект — іризація;
- структура — зерниста;
- висока механічна міцність;
- добра морозостійкість;
- висока стійкість до стирання;
- низьке водопоглинання;
- добре полірується.
Саме поєднання міцності та декоративності зробило лабрадорит одним із найцінніших облицювальних природних каменів.
Іризація (лабрадоресценція)
Найціннішою декоративною особливістю лабрадориту є лабрадоресценція — поява кольорових переливів під різними кутами освітлення.
Найпоширеніші кольори переливів:
- синій;
- блакитний;
- зелений;
- золотистий;
- сріблястий;
- фіолетовий.
Інтенсивність іризації залежить від розміру кристалів лабрадору, їхньої орієнтації та внутрішньої будови. Саме ця властивість визначає декоративну цінність породи.
Поширення
Лабрадорити поширені в районах розвитку давніх кристалічних щитів.
Основні родовища розташовані у:
- Канаді;
- Україні;
- Фінляндії;
- Росії;
- Норвегії;
- Індії;
- Мадагаскарі;
- Китаї.
Особливо цінуються українські та фінські лабрадорити завдяки інтенсивній синій іризації.
Лабрадорити України
Україна належить до країн із найбільшими запасами декоративного лабрадориту. Основні поклади приурочені до Українського кристалічного щита, переважно в Житомирській області та на Волині.
Найвідомішим є Головинське родовище лабрадоритів. Воно експлуатується з 1928 року та відоме високоякісним декоративним каменем із великими синіми переливами. Камінь із цього родовища використовували для облицювання багатьох громадських будівель, пам’ятників і станцій метро в Україні та за її межами.
Видобування
Видобуток лабрадориту здійснюється переважно відкритим способом у кар’єрах.
Основні етапи:
- буріння свердловин;
- відокремлення монолітів;
- розпилювання блоків;
- транспортування;
- полірування;
- виготовлення облицювальних плит і декоративних виробів.
Для отримання максимальної декоративності камінь полірують до дзеркального блиску.
Використання
Лабрадорит широко застосовується у будівництві та архітектурі.
Основні напрями використання:
- облицювання фасадів;
- внутрішнє оздоблення будівель;
- підлоги;
- сходи;
- колони;
- пам’ятники;
- меморіальні комплекси;
- станції метро;
- декоративні плити;
- підвіконня;
- стільниці;
- скульптура;
- елементи ландшафтного дизайну.
Завдяки високій міцності лабрадорит добре витримує атмосферні впливи та механічні навантаження.
Архітектурне значення
Лабрадорит є одним із найвідоміших облицювальних каменів XX–XXI століть. Його використовували під час спорудження урядових будівель, станцій метрополітену, меморіалів, монументів та історичних пам’ятників. Український лабрадорит застосовували при будівництві архітектурних комплексів у Києві, а також в інших містах колишнього СРСР і за кордоном.
Відмінність між лабрадором і лабрадоритом
Попри схожість назв, це різні геологічні поняття.
- Лабрадор — мінерал із групи плагіоклазів.
- Лабрадорит — гірська порода, що складається переважно з мінералу лабрадору.
Саме лабрадор є причиною характерної іризації лабрадориту.
Декоративна цінність
Найціннішими вважаються різновиди лабрадориту з великими яскравими переливами синього або зеленого кольору. Такі породи використовують для виготовлення ексклюзивних облицювальних матеріалів, художніх виробів та предметів інтер’єру.
На декоративну цінність впливають:
- інтенсивність лабрадоресценції;
- однорідність структури;
- розмір кристалів;
- відсутність тріщин;
- здатність до полірування.
Цікаві факти
- Лабрадорит є одним із найефектніших декоративних природних каменів завдяки райдужному оптичному ефекту.
- Україна входить до числа світових лідерів за запасами високоякісного декоративного лабрадориту.
- Найвідомішим українським родовищем є Головинське.
- Полірована поверхня лабрадориту може змінювати колір залежно від кута падіння світла.
- Камінь широко використовують у монументальній архітектурі завдяки поєднанню високої міцності та виразних декоративних властивостей.