На давній Волинській землі, поміж зеленими пагорбами та тихими водами Вілії, стоїть місто, ім’я якого протягом віків вимовляли з пошаною і страхом, із гордістю і сумом. То є Острог — стародавня твердиня, що бачила походи князів, гнів чужоземних орд, молитви святих мужів і тиху працю книжників, котрі пером своїм будували не менш міцні мури, ніж ті, що здіймалися над землею.