Плаче захмарене небо,
В роздумах клени сумні…
“Нам зустрічатись не треба” –
Стиха ти мовив мені.
Словом мене не пораниш,
Вірність свою збережу;
Хоч ти мене покидаєш –
Знай, що тебе я люблю.
Справжнє то щастя кохати,
Як його доля дає.
Як ти посмів розтоптати
Перше кохання моє.
Падають сльози, як роси,
Зрада пече без вогню.
Серце моє не попросить
В тебе ні крихти жалю.
Хай на полях громовиця,
Я не скорюся журбі;
Часто мені будуть снитись
Очі твої голубі.
Більше побачень не буде –
Різні в нас ляжуть путі;
Серце моє не полюбить
Більше нікого в житті.