Рівненська область — адміністративно-територіальна одиниця на північному заході України, що розташована переважно в межах Українського Полісся та частково Волинської височини. Вона є одним із найбільш лісистих регіонів держави, відомим значними покладами бурштину, базальту й торфу, багатою історико-культурною спадщиною, стародавніми містами Острогом і Дубном, унікальними природними комплексами та вагомим транзитним значенням.

Адміністративним центром області є місто Рівне. Рівненщина відіграє важливу роль в економічному, культурному та природоохоронному розвитку України.

Загальні відомості

Рівненська область утворена 4 грудня 1939 року після входження Західної України до складу Української РСР. Територія області становить близько 20,1 тис. км², що дорівнює приблизно 3,3 % площі України.

Адміністративний центр — місто Рівне.

Основні характеристики області:

  • площа — близько 20,1 тис. км²;
  • адміністративний центр — Рівне;
  • державний кордон із Республікою Білорусь;
  • належить до Волинського історико-географічного регіону;
  • входить до складу Західного Полісся;
  • одна з найбільш лісистих областей України;
  • один із провідних регіонів із видобутку бурштину та базальту.

Сучасна область складається з чотирьох районів і має розвинену мережу міських та сільських громад.

Географічне положення

Рівненська область розташована на північному заході України.

Межує:

  • на півночі — з Республікою Білорусь;
  • на заході — з Волинською та Львівською областями;
  • на півдні — з Тернопільською та Хмельницькою областями;
  • на сході — з Житомирською областю.

Область займає вигідне географічне положення між центральною частиною України та країнами Центральної й Північної Європи. Через її територію проходять міжнародні автомобільні та залізничні транспортні коридори.

Походження назви

Назва області походить від її адміністративного центру — міста Рівне.

Походження назви міста остаточно не встановлене. Найпоширеніша версія пов’язує її з рівнинним характером місцевості, на якій виникло поселення. За іншою версією, назва могла походити від слова «рів», що означало укріплення або оборонний рів.

До 1991 року офіційною була назва «Ровенська область». Після відновлення історичної української форми назви міста область отримала сучасну назву — Рівненська.

Адміністративний устрій

Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року область поділяється на чотири райони:

  • Вараський;
  • Дубенський;
  • Рівненський;
  • Сарненський.

До складу області входять:

  • міста обласного та районного значення;
  • селища;
  • понад тисяча сіл;
  • десятки територіальних громад.

Найбільшими містами області є:

  • Рівне;
  • Вараш;
  • Дубно;
  • Сарни;
  • Костопіль;
  • Острог;
  • Здолбунів;
  • Березне.

Історія

Сучасна територія Рівненщини входить до числа найдавніше заселених земель України. Археологічні знахідки свідчать про перебування людини тут ще в пізньому палеоліті. У різні історичні періоди регіон входив до складу Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії, Польщі та Української РСР.

Давня історія

На території області виявлено численні археологічні пам’ятки:

  • стоянки первісної людини;
  • поселення трипільської культури;
  • пам’ятки доби бронзи;
  • ранньослов’янські поселення.

У перші століття нашої ери тут проживали слов’янські племена дулібів, волинян, деревлян і дреговичів, які стали основою формування місцевого населення.

Київська Русь і Волинське князівство

У X–XIII століттях територія сучасної області входила до складу Київської Русі.

Після її розпаду землі стали частиною Волинського, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

У цей час виникли або активно розвивалися:

  • Острог;
  • Дубно;
  • Корець;
  • Дорогобуж;
  • Пересопниця.

Саме в Пересопниці у XVI столітті було створено знамените Пересопницьке Євангеліє — одну з найвидатніших пам’яток української книжної культури.

Литовсько-польський період

Після занепаду Галицько-Волинської держави у XIV столітті територія сучасної Рівненщини увійшла до складу Великого князівства Литовського. Цей період характеризувався відносною політичною стабільністю, розвитком міст, ремесел і торгівлі.

Після укладення Люблінської унії 1569 року край перейшов до складу Речі Посполитої.

Саме в цей час значного розвитку набули:

  • Острог;
  • Дубно;
  • Корець;
  • Степань;
  • Заслав.

Важливу роль у розвитку регіону відігравали князі Острозькі — один із найвпливовіших українських магнатських родів.

Острозька академія

Особливе місце в історії України займає Острозька академія, заснована князем Костянтином Василем Острозьким у другій половині XVI століття.

Вона стала першим вищим навчальним закладом східнослов’янського світу.

Саме тут:

  • діяла одна з перших друкарень України;
  • працював першодрукар Іван Федоров;
  • була надрукована знаменита Острозька Біблія 1581 року — перше повне друковане видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Острог став одним із головних центрів освіти, науки та православної культури Східної Європи.

Козацька доба

У XVII столітті територія області стала ареною подій Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Багато міст і містечок переходили під владу козацьких військ.

Населення краю активно підтримувало козацький рух.

У XVIII столітті регіон став одним із центрів гайдамацького руху.

У складі Російської імперії

Після другого та третього поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII століття територія сучасної Рівненської області увійшла до складу Російської імперії.

Було утворено Волинську губернію.

У XIX столітті активно розвивалися:

  • сільське господарство;
  • цукрова промисловість;
  • лісове господарство;
  • каменедобувна промисловість;
  • торгівля.

Наприкінці XIX століття через край проклали важливі залізничні магістралі, що сприяло розвитку міст.

XX століття

Після завершення Першої світової війни та Польсько-радянської війни більша частина сучасної Рівненщини увійшла до складу Другої Речі Посполитої.

Рівне стало центром Волинського воєводства.

У цей період розвивалися:

  • освіта;
  • кооперативний рух;
  • торгівля;
  • промисловість.

Водночас українське населення зазнавало обмежень у розвитку національної освіти та культури.

Друга світова війна

У 1939 році територія області була включена до складу Української РСР.

Із 1941 до 1944 року Рівненщина перебувала під німецькою окупацією.

Саме місто Рівне стало адміністративним центром рейхскомісаріату «Україна».

У роки війни на території області діяли:

  • український визвольний рух;
  • радянські партизанські загони;
  • польські підпільні формування.

Однією з найбільших трагедій стали масові розстріли єврейського населення.

Повоєнний період

Після завершення війни область активно відбудовувалася.

У другій половині XX століття швидко розвивалися:

  • машинобудування;
  • хімічна промисловість;
  • деревообробка;
  • харчова промисловість;
  • будівництво.

У цей період було створено великі підприємства, розширено транспортну мережу та житлову забудову.

Рівненщина в незалежній Україні

Після проголошення незалежності України у 1991 році область поступово перейшла до ринкової економіки.

Особливого розвитку набули:

  • приватне підприємництво;
  • деревообробна промисловість;
  • сільське господарство;
  • ІТ-сфера;
  • логістика;
  • міжнародна торгівля.

Сьогодні область активно співпрацює з країнами Європейського Союзу, реалізує міжнародні екологічні та інфраструктурні проєкти й розвиває туристичний потенціал.

Геологічна будова

Рівненська область розташована в межах Східноєвропейської платформи.

Південна частина області лежить на Українському кристалічному щиті, а північна — в межах Поліської низовини.

Надра області багаті на різноманітні корисні копалини, серед яких:

  • бурштин;
  • базальт;
  • граніт;
  • крейда;
  • вапняк;
  • глина;
  • торф;
  • пісок;
  • будівельний камінь.

Особливо відомими є базальтові кар’єри Костопільського району та поклади бурштину Полісся.

Рельєф

Рельєф області досить різноманітний.

Північ займає Поліська низовина з великою кількістю боліт, заболочених лук і лісів.

Південна частина представлена хвилястими височинами Волинської височини.

Середні висоти становлять від 150 до 250 метрів над рівнем моря.

Найвищі ділянки розташовані на півдні області, тоді як північ характеризується рівнинним рельєфом із численними заболоченими територіями.

Клімат

Клімат Рівненської області помірно континентальний із достатнім зволоженням.

Для нього характерні:

  • м’яка зима;
  • тепле літо;
  • тривалі весна й осінь;
  • достатня кількість атмосферних опадів.

Середня температура січня становить близько –4…–5 °C, липня — +18…+19 °C.

Річна кількість опадів коливається від 550 до 700 мм, найбільше їх випадає в літній період.

Кліматичні умови області є сприятливими для ведення сільського господарства, лісівництва та розвитку рекреації.

Внутрішні води

Рівненщина належить до басейнів Дніпра та Західного Бугу.

Територією області протікає понад 170 річок.

Найбільші з них:

  • Горинь;
  • Случ;
  • Стир;
  • Іква;
  • Устя;
  • Льва;
  • Ствига.

Річки області використовуються для водопостачання, рибальства, рекреації та господарських потреб.

Озера

В області налічується понад 150 природних озер.

Найвідоміші серед них:

  • Біле озеро;
  • Нобель;
  • Сомине;
  • Острівське;
  • Святе.

Біле озеро є одним із найчистіших в Україні. Його вода відзначається високим вмістом гліцерину, що зумовлює її особливі властивості.

Болота

Північна частина області входить до складу Українського Полісся, де збереглися значні площі боліт.

Вони виконують важливі природоохоронні функції:

  • накопичують прісну воду;
  • регулюють водний режим річок;
  • підтримують біорізноманіття;
  • є місцем існування рідкісних видів рослин і тварин.

Частина боліт охороняється як природоохоронні території міжнародного значення.

Ліси

Рівненська область належить до найбільш лісистих регіонів України.

Ліси займають понад третину території області.

Основні деревні породи:

  • сосна;
  • дуб;
  • береза;
  • вільха;
  • ялина;
  • граб.

Лісове господарство є однією з провідних галузей економіки області.

Рослинний світ

Флора Рівненщини надзвичайно різноманітна.

Тут ростуть:

  • соснові ліси;
  • дубові гаї;
  • лучна рослинність;
  • болотні рослини;
  • рідкісні орхідеї;
  • лікарські рослини.

На території області трапляється багато видів, занесених до Червоної книги України.

Тваринний світ

Фауна області представлена сотнями видів тварин.

У лісах мешкають:

  • лось;
  • олень благородний;
  • козуля;
  • кабан;
  • вовк;
  • рись;
  • бобер;
  • видра.

Серед птахів поширені:

  • чорний лелека;
  • журавель сірий;
  • орлан-білохвіст;
  • глухар;
  • тетерук.

Водойми багаті на різноманітні види риб.

Природно-заповідний фонд

Рівненщина має один із найбільших природно-заповідних фондів в Україні.

До нього входять:

  • Рівненський природний заповідник;
  • Національний природний парк «Дермансько-Острозький»;
  • Нобельський національний природний парк;
  • численні заказники;
  • пам’ятки природи;
  • заповідні урочища.

Заповідні території охороняють ліси, болота, озера, рідкісні види рослин і тварин.

Рівненський природний заповідник

Рівненський природний заповідник є найбільшим природним заповідником Українського Полісся.

Його створено для охорони унікальних болотних екосистем.

На території заповідника збереглися:

  • верхові болота;
  • соснові ліси;
  • заболочені ліси;
  • численні озера;
  • місця гніздування рідкісних птахів.

Заповідник має важливе міжнародне природоохоронне значення.

Національний природний парк «Дермансько-Острозький»

Парк охоплює мальовничі території південної частини області.

Тут поєднуються:

  • лісові масиви;
  • пагорби Волинської височини;
  • карстові форми рельєфу;
  • історичні пам’ятки.

На території парку охороняються численні рідкісні види флори й фауни.

Нобельський національний природний парк

Парк створений для охорони природних комплексів Західного Полісся.

Його територія включає:

  • озеро Нобель;
  • заболочені ліси;
  • річкові долини;
  • луки;
  • численні водно-болотні угіддя.

Парк є важливим місцем відпочинку та екологічного туризму.

Корисні копалини

Рівненська область є одним із найбагатших на корисні копалини регіонів України.

Основні природні ресурси:

  • бурштин;
  • базальт;
  • торф;
  • крейда;
  • вапняк;
  • каолін;
  • кварцові піски;
  • граніт;
  • будівельний камінь;
  • глина.

Особливу популярність область отримала завдяки найбільшим в Україні родовищам бурштину та високоякісного базальту.

Населення

Рівненська область належить до регіонів України із відносно стабільною демографічною ситуацією.

Чисельність населення становить понад 1,1 млн осіб.

Більшість жителів проживає у містах, хоча частка сільського населення також залишається значною.

Основну частину населення становлять українці. Також проживають:

  • поляки;
  • білоруси;
  • росіяни;
  • чехи;
  • представники інших національностей.

Для північних районів характерне компактне проживання поліщуків — етнографічної групи українців із самобутніми культурними традиціями.

Адміністративно-територіальний устрій

Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року Рівненська область поділяється на чотири райони:

  • Вараський;
  • Дубенський;
  • Рівненський;
  • Сарненський.

До складу області входять десятки територіальних громад, які здійснюють місцеве самоврядування.

Адміністративним центром області є місто Рівне.

Міста області

У Рівненській області розташовано 11 міст.

Найбільші з них:

  • Рівне;
  • Вараш;
  • Дубно;
  • Острог;
  • Сарни;
  • Костопіль;
  • Здолбунів;
  • Березне;
  • Корець;
  • Радивилів;
  • Дубровиця.

Кожне місто має власну історичну та культурну спадщину.

Рівне

Рівне — адміністративний, економічний, освітній і культурний центр області.

Місто є одним із найбільших транспортних вузлів Західної України.

У Рівному працюють:

  • заклади вищої освіти;
  • театри;
  • музеї;
  • великі промислові підприємства;
  • сучасні ІТ-компанії.

Острог

Острог — одне з найдавніших міст України.

Його називають колискою української освіти.

Саме тут розташовані:

  • Національний університет «Острозька академія»;
  • Острозький замок;
  • Музей книги та друкарства;
  • Луцька брама;
  • Богоявленський собор.

Місто є одним із найважливіших історичних центрів України.

Дубно

Дубно відоме насамперед Дубенським замком — однією з найкраще збережених фортець України.

Також місто має багату історичну спадщину:

  • монастирі;
  • костели;
  • палаци;
  • старовинні укріплення.

Дубно є важливим туристичним центром області.

Вараш

Вараш — наймолодше велике місто області.

Його розвиток пов’язаний із будівництвом Рівненської атомної електростанції.

Сьогодні місто є одним із найбільших енергетичних центрів України.

Сарни

Сарни — важливий транспортний вузол Полісся.

Через місто проходять:

  • міжнародні автомобільні дороги;
  • залізничні магістралі;
  • транспортні коридори між північчю та заходом України.

Костопіль

Костопіль є одним із центрів деревообробної промисловості.

Також місто відоме:

  • базальтовими кар’єрами;
  • виробництвом будівельних матеріалів;
  • меблевою промисловістю.

Економіка

Рівненська область має багатогалузеву економіку.

Основними галузями є:

  • енергетика;
  • промисловість;
  • деревообробка;
  • сільське господарство;
  • машинобудування;
  • харчова промисловість;
  • транспорт;
  • ІТ.

Важливе місце займають підприємства малого та середнього бізнесу.

Промисловість

Промисловий комплекс області включає:

  • хімічну промисловість;
  • машинобудування;
  • виробництво будівельних матеріалів;
  • деревообробку;
  • меблеву промисловість;
  • харчову промисловість;
  • текстильне виробництво.

Продукція підприємств експортується до багатьох країн світу.

Енергетика

Рівненщина є одним із ключових енергетичних регіонів України.

Найважливішим підприємством є Рівненська атомна електростанція, розташована поблизу міста Вараш.

Вона:

  • виробляє значну частину електроенергії України;
  • забезпечує стабільність енергосистеми;
  • є одним із найбільших роботодавців області.

Крім атомної енергетики, розвиваються:

  • сонячна енергетика;
  • біоенергетика;
  • малі гідроелектростанції.

Бурштинова галузь

Рівненська область є найбільшим в Україні районом видобутку бурштину.

Поклади зосереджені переважно у північних районах.

Бурштин використовується:

  • у ювелірній промисловості;
  • декоративному мистецтві;
  • виробництві сувенірів;
  • медицині;
  • косметології.

Упродовж тривалого часу незаконний видобуток бурштину був серйозною екологічною проблемою, однак останніми роками держава активно впорядковує цю сферу через систему ліцензування та посилення контролю.

Сільське господарство

Аграрний сектор є одним із провідних напрямів економіки області.

Вирощують:

  • пшеницю;
  • жито;
  • кукурудзу;
  • картоплю;
  • цукрові буряки;
  • сою;
  • ріпак;
  • овочі.

Розвинуте також тваринництво:

  • молочне скотарство;
  • свинарство;
  • птахівництво;
  • бджільництво.

Поліські райони традиційно спеціалізуються на заготівлі ягід, грибів і лікарських рослин.

Лісове господарство

Завдяки значним площам лісів область є одним із лідерів України у сфері лісового господарства.

Основні напрями діяльності:

  • заготівля деревини;
  • лісовідновлення;
  • виробництво пиломатеріалів;
  • меблева промисловість;
  • охорона лісів.

Значна увага приділяється сталому використанню лісових ресурсів і відновленню лісових насаджень.

Транспорт

Рівненська область має вигідне транспортно-географічне положення.

Через її територію проходять важливі міжнародні транспортні коридори.

Основні види транспорту:

  • автомобільний;
  • залізничний;
  • автобусний;
  • трубопровідний.

Найважливішими автомобільними магістралями є:

  • М06 Київ — Чоп;
  • М07 Київ — Ковель — Ягодин;
  • Н22 Устилуг — Луцьк — Рівне.

Розвинена залізнична мережа забезпечує сполучення області з Києвом, Львовом, Луцьком, Одесою, Харковом та іншими містами України.

Торгівля та зовнішньоекономічна діяльність

Рівненщина активно співпрацює з країнами Європейського Союзу та іншими державами.

Основними товарами експорту є:

  • деревина та вироби з неї;
  • меблі;
  • продукція хімічної промисловості;
  • машини та обладнання;
  • продукти харчування;
  • сільськогосподарська продукція.

Область має вигідне розташування поблизу кордонів Польщі та Білорусі, що сприяє розвитку міжнародної торгівлі.

Освіта

Рівненська область є важливим освітнім центром Західної України.

У регіоні функціонують:

  • заклади дошкільної освіти;
  • ліцеї та гімназії;
  • професійно-технічні навчальні заклади;
  • фахові коледжі;
  • заклади вищої освіти.

Найвідоміші заклади вищої освіти:

  • Національний університет «Острозька академія»;
  • Національний університет водного господарства та природокористування;
  • Рівненський державний гуманітарний університет;
  • Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука.

Острозька академія є одним із найстаріших освітніх закладів Східної Європи та символом української науки й освіти.

Наука

Науковий потенціал області зосереджений переважно в закладах вищої освіти.

Основні напрями наукових досліджень:

  • гуманітарні науки;
  • педагогіка;
  • екологія;
  • природокористування;
  • інформаційні технології;
  • аграрні науки;
  • історія України.

Науковці області беруть участь у міжнародних проєктах та програмах співпраці.

Культура

Рівненщина має багату культурну спадщину, сформовану під впливом Волині та Полісся.

У регіоні діють:

  • театри;
  • музеї;
  • бібліотеки;
  • філармонія;
  • будинки культури;
  • мистецькі школи.

Щороку проводяться численні фестивалі, мистецькі форуми та етнографічні заходи.

Театри та мистецтво

Провідним театральним закладом області є Рівненський академічний український музично-драматичний театр.

Також працюють:

  • Рівненський академічний театр ляльок;
  • обласна філармонія;
  • мистецькі галереї;
  • концертні майданчики.

Область має багаті традиції:

  • хорового співу;
  • народної музики;
  • декоративно-ужиткового мистецтва;
  • художньої вишивки;
  • різьблення по дереву.

Музеї

На території області працюють десятки музеїв.

Найвідоміші:

  • Рівненський обласний краєзнавчий музей;
  • Рівненський обласний художній музей;
  • Музей бурштину;
  • Державний історико-культурний заповідник міста Острога;
  • Музей книги та друкарства;
  • Дубенський історико-культурний заповідник.

Музейні колекції знайомлять із природою, історією, археологією та культурою краю.

Архітектурна спадщина

На території області збереглося багато пам’яток архітектури різних історичних епох.

Найвідоміші серед них:

  • Острозький замок;
  • Дубенський замок;
  • Тараканівський форт;
  • Корецький замок;
  • Луцька брама в Острозі;
  • численні костели;
  • православні монастирі;
  • дерев’яні церкви.

Більшість пам’яток належить до XVI–XIX століть.

Сакральна спадщина

Рівненщина є одним із центрів православної духовної культури України.

Тут розташовані:

  • Свято-Троїцький Межиріцький монастир;
  • Свято-Воскресенський собор у Рівному;
  • Дерманський Свято-Троїцький монастир;
  • численні дерев’яні церкви Полісся.

Сакральні споруди є важливими об’єктами паломництва та туризму.

Туризм

Рівненська область має значний туристичний потенціал.

Основні напрями туризму:

  • культурно-пізнавальний;
  • історичний;
  • екологічний;
  • паломницький;
  • активний;
  • водний.

Область приваблює туристів поєднанням історичних пам’яток і природних ландшафтів.

Найвідоміші туристичні об’єкти

Серед найпопулярніших туристичних місць:

  • Острозький замок;
  • Дубенський замок;
  • Тараканівський форт;
  • Базальтові стовпи;
  • Тунель кохання поблизу Клеваня;
  • Біле озеро;
  • Рівненський природний заповідник;
  • Національний природний парк «Дермансько-Острозький»;
  • Нобельський національний природний парк.

Тунель кохання став одним із найвідоміших туристичних символів України та популярною фотолокацією.

Народні промисли

На Рівненщині збереглися давні традиції народного мистецтва.

Поширені промисли:

  • ткацтво;
  • лозоплетіння;
  • різьблення по дереву;
  • гончарство;
  • вишивка;
  • писанкарство;
  • художня обробка бурштину.

Вироби місцевих майстрів відомі далеко за межами України.

Традиційна кухня

Кухня Рівненщини сформувалася під впливом волинських і поліських традицій.

Найпоширеніші страви:

  • борщ;
  • капусняк;
  • вареники;
  • деруни;
  • картопляники;
  • куліш;
  • домашні ковбаси;
  • грибні страви;
  • рибні страви;
  • мед.

У поліських районах популярними є страви з лісових ягід, грибів і риби.

Видатні особистості

Із Рівненською областю пов’язані багато визначних діячів України.

Серед них:

  • Костянтин Василь Острозький — державний діяч і меценат;
  • Іван Федоров — першодрукар;
  • Улас Самчук — письменник;
  • Борис Тен — перекладач, поет і літературознавець;
  • Ніл Хасевич — художник-графік, діяч українського визвольного руху;
  • Федір Штейнгель — меценат, громадський діяч і дипломат.

Цікаві факти

  • Саме в Острозі було надруковано Острозьку Біблію — перше повне друковане видання Біблії церковнослов’янською мовою.
  • На території області розташований Тунель кохання — одна з найвідоміших туристичних локацій України.
  • Рівненщина є найбільшим в Україні регіоном видобутку бурштину.
  • Рівненський природний заповідник охороняє одні з найбільших болотних масивів Європи.
  • Базальтові стовпи поблизу Костополя є унікальною геологічною пам’яткою природи.
  • На території області працює Рівненська атомна електростанція — одна з чотирьох діючих АЕС України.
  • Острозька академія вважається першим вищим навчальним закладом східнослов’янського світу.

Значення Рівненської області для України

Рівненська область є одним із ключових регіонів Західної України, що поєднує вигідне географічне положення, значний природно-ресурсний потенціал, багату історико-культурну спадщину та розвинену економіку.

Регіон відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки держави завдяки роботі Рівненської атомної електростанції, є одним із центрів лісового господарства, деревообробної промисловості та видобутку бурштину. Водночас Рівненщина залишається одним із провідних осередків української освіти, науки та духовності завдяки Острозькій академії та численним історико-культурним пам’яткам.

Поєднання поліських лісів, природоохоронних територій, давніх міст, замків, монастирів і сучасної інфраструктури робить область важливою складовою природної, культурної та економічної спадщини України.

Дещо інше: