Притча про Озеро, Що Змінювало Обличчя
Озеро було туманним восени,
скляним — узимку,
дзеркальним — навесні,
і теплим — улітку.
Подорожній запитав:
— Яке ж твоє справжнє обличчя?
Озеро відповіло:
— Моє обличчя — це мова пір року.
Я не маю форми, але маю ритм.
І через цей ритм мене пізнають.
Подорожній замовк.
Бо в кожному зображенні, що він бачив у воді,
відображався він сам —
в іншому часі, в іншому стані.