Корабель «Буян‑М» (рос. «Буян‑М», англ. Buyan‑M) — серія багатоцільових малих ракетно‑артилерійських кораблів (МРК) російського флоту проекту 21631, що належать до класу «ріка‑море». Вони розроблялися як відносно доступна платформа для несення керованого ракетного озброєння ближньої морської зони, здатна діяти як у внутрішніх морях, так і в прибережних районах відкритого моря. Завдяки своїй модульній конструкції та озброєнню «Калібр‑НК», «Буян‑М» став одним із ключових компонентів ракетної стратегії Росії в Чорному, Азовському та Каспійському морях.
Кораблі типу «Буян‑М» активно використовуються ВМФ РФ з середини 2010‑х років і неодноразово згадуються в контексті сучасних бойових дій, зокрема й у війні в Україні.
Історія створення та будівництва
- Проєкт 21631 був розроблений як розвиток серії МРК проєкту 21630 «Буян».
- Перші кораблі були закладені приблизно з 2010 року.
- Через санкції та обмеження поставок комплектуючих, у процесі будівництва використовували різні типи дизельних двигунів — спочатку західного виробництва (MTU), пізніше — китайських чи вітчизняних — залежно від заміщення імпортних вузлів.
- На 2022 рік у складі ВМФ РФ було близько 9 кораблів проєкту 21631, ще декілька перебували в процесі добудови.
- Кораблі «Буян‑М» були включені до складу Чорноморського, Каспійського та Балтійського флотів.
Технічні характеристики
Нижче наведені характеристики для типової модифікації проєкту 21631:
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Тип | Малий ракетний корабель (МРК), клас «ріка‑море» |
| Проєкт | 21631 |
| Водоизмещення (стандартне) | ~ 850 тонн |
| Водоизмещення (повне) | ~ 949 тонн |
| Довжина | ~ 74,1 м |
| Ширина | ~ 11,0 м |
| Висота | ~ 6,57 м |
| Осадка | ~ 2,5‑2,6 м |
| Двигуни | Конфігурація CODAD (дизельна установка): поєднання дизельних агрегатів різного типу |
| Привід | 2 вали, водомети (або інша система руху, адаптована до малої осадки) |
| Швидкість | ~ 12 вузлів (економічна) / ~ 25 вузлів (максимальна) |
| Дальність плавання | ~ 2 500 морських миль (на економічній швидкості) |
| Автономність | ~ 10 доби |
| Екіпаж | Звичайно 36 осіб (можливе збільшення до ~ 52) |
| Матеріал корпусу | Маломагнітна сталь, із екрануваннями та броньовими елементами у деяких вузлах (ходова рубка, ілюмінатори) |
Озброєння та системи озброєння
Кораблі оснащені сучасними системами озброєння й електроніки, що надають їм універсальний потенціал:
- Ракетне озброєння
• Установки вертикального пуску (УВП) 3С14, що здатні нести ракети типу «Калібр‑НК» або «Онікс».
• Існують повідомлення про плани або можливість оснащення ракетою «Циркон» у майбутньому. - Артилерія
• 1 × 100‑мм артилерійська установка А‑190 «Универсал» з комплексом управління вогнем МР‑123‑02 «Багіра»
• ПЗРК «Игла‑С» або «Верба» (через комплекси «Гибка‑Р») або інші засоби ППО ближньої дії
• Зенітна артилерія: 1 × 30‑мм автоматична установка АК‑630М‑2 «Дует» (або аналогічна система) для ближньої протиповітряної оборони
• Додаткові штатні системи: кулемети калібрів 14,5 мм, 7,62 мм тощо - Сенсори, управління та РЕБ
• РЛС спостереження / навігаційні радари (наприклад, МР‑231‑2 «Лиман»)
• РЛС вогневої інформації (наприклад, 5П‑26М1 або МР‑352М1 «Позитив‑М1»)
• БІУС (система бойового керування) «Сигма»
• Системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), засоби придушення / постановки перешкод (наприклад, ТК‑25‑2) - Додаткова апаратура
• Можлива інтеграція безпілотних комплексів (БПЛА) для розвідки та коригування вогню
Застосування та бойове використання
Роль у флоті та типові завдання
Малі ракетні кораблі «Буян‑М» призначені для виконання наступних завдань:
- Підтримка берегового ракетного потенціалу, нанесення ударів по наземних цілях із моря за допомогою крилатих ракет
- Ураження морських цілей та збройних сил противника
- Ескорт і захист прибережних акваторій
- Контроль та охорона економічної зони держави
- Дії в умовах обмежених глибин (близькість до берегової лінії), де великі надводні кораблі можуть бути менш ефективні
Враховуючи форму «ріка‑море», ці кораблі можуть працювати як у внутрішніх морських районах, так і в прибережній зоні відкритого моря, що робить їх універсальними у прибережних операціях.
Бойове застосування в сучасному конфлікті
У ході повномасштабної війни в Україні «Буян‑М» неодноразово згадується як платформа запуску крилатих ракет «Калібр» з акваторій Чорного й Азовського морів.
Деякі випадки бойових ударів по таких кораблях включають:
- 28 серпня 2025 року — повідомляється, що у Азовському морі був пошкоджений МРК проєкту 21631 «Буян‑М» ударом дрона по РЛС і атакою борту, у результаті він був змушений покинути район бойового чергування.
- Повідомлення про вибух або займання корабля «Буян‑M» у Севастополі — хоча офіційного підтвердження не було, такі повідомлення з’являлися в ЗМІ.
- Імовірні атаки дронами чи БПЛА підкреслюють вразливість кораблів такого класу до засобів малої дальності або некласичних загроз.
Ці випадки висвітлюють те, що «Буян‑M» використовується як швидкий носій ударних засобів у прибережних районах, але має обмежену протиповітряну та протидронну оборону.
Переваги та обмеження
Переваги
- Вартість і ефективність — відносно недорогий засіб для проєктування ракетної сили у прибережних водах
- Гнучкість застосування — «ріка‑море» конструкція дозволяє працювати ближче до берегу та в обмежених водах
- Модульність озброєння — можливість оснащення різними ракетними комплексами
- Висока ракетна ударна здатність при компактних розмірах
Обмеження
- Обмежені оборонні засоби — слабка протиповітряна оборона у порівнянні з більшими надводними кораблями
- Мала автономність — 10 діб без дозаправки / обмежений запас палива та запасів
- Уразливість до сучасних безпілотних засобів — випадки пошкодження або атак дронами демонструють цю слабкість
- Обмеженість дій у відкритому морі — великі хвилі та дальні походи можуть бути складними через конструктивні обмеження
Стан на сьогодні та перспективи
- Протягом 2025 року повідомлялося про пошкодження кількох кораблів «Буян‑M» у ході бойових дій.
- Через втрати та пошкодження деяких одиниць, їхній загальний бойовий потенціал може бути під загрозою.
- Є плани подальших модернізацій або замін двигунів / систем озброєння, у тому числі для посилення засобів ППО чи інтеграції нових типів ракет.
