Березань — місто у Броварському районі Київської області України, адміністративний центр Березанської міської територіальної громади. Розташоване на річці Недра, у східній частині Київщини, на важливому транспортному напрямку Київ—Харків. Березань відома історією козацької доби, перебуванням тут Григорія Сковороди й Тараса Шевченка, написанням Шевченком у місті вірша «Розрита могила», а також зйомками одного з ранніх українських повнометражних фільмів «Джальма».
Географічне положення
Березань розташована у східній частині Київської області, приблизно за 63–75 км на південний схід від Києва — різниця в наведених джерелах пов’язана з різними способами вимірювання відстані. Місто лежить на річці Недра, лівій притоці Трубежу, басейн якого належить до Дніпра. Через Березань проходить автомобільний шлях Київ—Харків, а залізнична лінія Київ—Полтава забезпечує сполучення міста з Києвом та іншими населеними пунктами. Площа власне міста становить близько 32,9 км².
Березань оточена сільськогосподарськими угіддями, хвойними та листяними лісами й березовими гаями. Для місцевості характерний рівнинний ландшафт лісостепової зони.
Природа та клімат
Клімат Березані помірно континентальний. Літо переважно тепле й тривале, зима — відносно м’яка, із частими відлигами та нестійким сніговим покривом.
Ґрунтовий покрив переважно представлений родючими чорноземами з високим умістом гумусу. Також поширені супіски, суглинки й солонці. Це створює сприятливі умови для землеробства.
Водні ресурси представлені річкою Недра, водоймами та ставками; поблизу міста є Центральне озеро. У ширшому регіоні важливу роль відіграє річка Трубіж, до басейну якої належить місцева гідромережа.
У надрах району відомі поклади торфу, глини, придатної для виробництва будівельних матеріалів і порцеляни, пісків та мінеральних вод.
Походження назви
Найпоширеніша версія пов’язує назву «Березань» із місцевою гідронімією та березовими лісами. За даними міської ради, назва могла походити від річки Березанки, яка впадала в Недру; згодом ця водна артерія отримала назву Недра. Самі назви річок пов’язують із характерною для місцевості рослинністю — березовими гаями.
Існує також краєзнавча легенда про козацьку сторожу в березовому гаю, яку називали «заставою в березах».
Історія
Давні часи
Околиці сучасної Березані були заселені задовго до виникнення міста. Про давнє освоєння території свідчать археологічні пам’ятки, зокрема кургани та інші земляні споруди. Саме наявність численних курганів у районі Березані мала значення для творчого сприйняття місцевості Тарасом Шевченком у XIX столітті.
Заснування та перша письмова згадка
Першою письмовою згадкою про Березань вважається 1616 рік. Тоді це було містечко Переяславського староства Київського воєводства Речі Посполитої. Населення значною мірою формувалося переселенцями з Правобережної України, зокрема втікачами від соціальних та політичних утисків.
У першій половині XVII століття Березань була відома також виробництвом селітри. Селітру використовували, зокрема, для виготовлення пороху, тому територія мала військово-стратегічне значення. У люстраціях Переяславського староства 1620 року Березань згадується серед поселень, де виробляли селітру.
Козацька доба
У період Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття Березань опинилася в центрі подій Лівобережжя. Особливу роль відігравала Березанська сотня Переяславського полку. 1665 року Березань офіційно отримала статус сотенного містечка.
1666 року березанці під проводом козака Михайла Хоменка взяли участь у повстанні, що охопило частину Лівобережної України.
Козацький період став одним із ключових етапів формування історичної ідентичності міста. У місцевій традиції зберігається пам’ять про козацькі роди та Березань як один із осередків Переяславського полку.
XVIII століття
Після ліквідації полково-сотенного адміністративного устрою Березань послідовно входила до різних адміністративно-територіальних утворень Російської імперії.
1753 року Березань відвідав український філософ і письменник Григорій Сковорода. Місто та його околиці були пов’язані з місцевою шляхтою й культурними діячами.
Наприкінці XVIII століття, після адміністративних реформ, Березань опинилася у складі Переяславського повіту. 1796 року вона входила до відновленої Малоросійської губернії, а після реформи 1802 року — до Полтавської губернії.
XIX століття
Від 1802 року Березань була волосним містом Переяславського повіту Полтавської губернії. Місто залишалося переважно аграрним та ремісничим центром, хоча його положення на шляхах між Києвом і Переяславом сприяло торгівлі.
Однією з найважливіших подій культурної історії Березані стало перебування тут Тараса Шевченка 1843 року.
9 жовтня 1843 року в Березані Шевченко написав поезію «Розрита могила». Автограф твору має власноручний датувальний запис «9 октября 1843, Березань». ЛЛітопис+1
Поштовхом до створення поезії стали, зокрема, археологічні розкопки та численні кургани, характерні для українського ландшафту того часу. Шевченко сприйняв розкопані могили як символ руйнування історичної пам’яті України.
Березань згадується також у прозових та археографічних матеріалах Шевченка. Перебування поета в місті пов’язане з його знайомствами з місцевими освіченими поміщиками та фольклористами.
Залізниця
Важливий етап модернізації Березані настав на початку XX століття. Залізничну лінію Київ—Полтава було прокладено через район міста й введено в експлуатацію на початку XX століття; міська історична довідка датує введення ділянки 1901 роком. Тоді ж виникла залізнична станція Березань.
У 1965 році на залізничній лінії поблизу міста було відкрито зупинну платформу Жовтневий.
Сьогодні залізниця залишається одним із важливих чинників транспортної доступності міста.
Березань у XX столітті
Після встановлення радянської влади адміністративний статус Березані неодноразово змінювався.
У 1922–1923 роках під час адміністративної реформи Березань стала центром району Київського округу. 1923 року місто отримало статус районного центру. Після утворення 1932 року Київської області Березань стала районним центром нової області.
З перервами Березань виконувала функції районного центру протягом десятиліть: джерела наводять періоди 1923–1933 і 1934–1962 років; ЕСУ зазначає також адміністративну роль міста в 1925–1930 та 1935–1962 роках.
У 1962–1965 роках Березань входила до Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Друга світова війна
У роки Другої світової війни Березань була окупована нацистською Німеччиною. За краєзнавчими та бібліографічними матеріалами, окупація тривала від вересня 1941 року до вересня 1943 року.
Після вигнання німецьких військ місто відбудовувалося разом з іншими населеними пунктами Київщини. Пам’ять про загиблих та учасників війни представлена меморіальними об’єктами, зокрема пам’ятниками й військовою символікою.
Однією з сучасних пам’яток є встановлений у місті літак Ан-2, пов’язаний із пам’яттю про березанців, які брали участь у Другій світовій війні.
Статус міста
Березань офіційно отримала статус міста 1981 року.
30 червня 1994 року постановою Верховної Ради України Березань була віднесена до категорії міст обласного підпорядкування Київської області.
Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року місто стало адміністративним центром Березанської міської територіальної громади Броварського району Київської області. ДДецентралізація
Адміністративний устрій
Березань є центром Березанської міської територіальної громади у складі Броварського району Київської області.
Березанська громада створена 2020 року. Її площа становить 210,2 км², до складу входять 10 населених пунктів, а чисельність населення громади в актуальній базі реформи становить 21 301 особу. ДДецентралізація+1
До громади входять місто Березань та дев’ять сіл: Григорівка, Дубове, Лехнівка, Недра, Пилипче, Садове, Хмелівик, Яблуневе та Ярешки.
Система місцевого самоврядування включає Березанську міську раду, виконавчий комітет та старостинські округи.
Станом на 2026 рік повноваження міського голови здійснює секретар Березанської міської ради у зв’язку з достроковим припиненням повноважень міського голови. Секретарем ради є Сергій Гура, обраний на цю посаду 4 листопада 2025 року.
Населення
Чисельність населення Березані протягом XX століття істотно змінювалася. За Всеукраїнським переписом 2001 року в місті проживало понад 17 тис. осіб; ЕСУ наводить показник 17 367 осіб, тоді як інші статистичні матеріали наводять 17 516 осіб.
За офіційним статистичним збірником щодо населення України станом на 1 січня 2022 року для Березані наведено 16 047 жителів. ДДержавна служба статистики України
Таким чином, при використанні чисельності населення необхідно обов’язково зазначати дату та джерело: показники 2001 року, 2022 року та сучасні оцінки не є взаємозамінними. Станом на 2026 рік у відкритих офіційних матеріалах громади немає єдиного нового переписного показника чисельності населення саме міста, співставного з переписами.
За переписом 2001 року українці становили близько 93 % населення Березані, росіяни — близько 5 %, решта припадала на інші національності.
Економіка
Історично господарство Березані ґрунтувалося на землеробстві, ремеслах, торгівлі та переробці місцевої сировини.
Особливого значення в ранній історії міста мало виробництво селітри. У XIX–XX століттях розвивалися традиційні для регіону ремесла, торгівля та сільське господарство.
Сучасна економіка громади має змішаний характер. У регіоні представлені підприємства харчової та м’ясопереробної промисловості, текстильного виробництва, виробництва паперової продукції, хімічної продукції, будівельних матеріалів, добрив та інших товарів. Реєстрові дані за 2025 рік, зокрема, фіксують діяльність ТОВ «БЕЛЛА-ЦЕНТР», Березанської суконної фабрики, підприємств м’ясопереробки та інших виробників.
Сільське господарство залишається важливою складовою економіки території завдяки родючим чорноземам.
Транспорт
Березань має вигідне транспортно-географічне положення.
Через місто проходить автомобільний напрямок Київ—Харків. Відстань до Києва в різних джерелах визначається приблизно у 63–75 км залежно від точки відліку та способу вимірювання.
Залізнична станція Березань розташована на напрямку Київ—Полтава. Крім основної станції, поблизу міста діє зупинна платформа Жовтневий.
Залізничне сполучення має особливе значення для щоденних поїздок мешканців до Києва, Броварів, Яготина, Переяслава та інших населених пунктів.
Освіта
Березань є освітнім центром для навколишніх сіл.
У місті та громаді функціонують заклади загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти. Офіційний перелік міської ради містить Березанські заклади середньої освіти, Березанський навчально-виховний комплекс, а також заклади освіти в Лехнівці, Недрі, Пилипчому, Ярешках та Садовому.
Для дітей діють дошкільні заклади, зокрема ясла-садок «Ластівка», Центр дитячої та юнацької творчості «Надія» та дитячо-юнацька спортивна школа «Старт».
У громаді також розташовані Березанський професійний аграрний ліцей та Луганський обласний ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою.
У червні 2026 року міська рада повідомляла, що 24 учні закладів освіти громади отримали свідоцтва про повну загальну середню освіту з відзнакою.
Охорона здоров’я
У Березані працює КНП «Березанська міська лікарня Березанської міської ради». Також у системі охорони здоров’я громади функціонує Центр первинної медико-санітарної допомоги.
Міська лікарня є закладом вторинної медичної допомоги для жителів Березані та навколишніх населених пунктів. У матеріалах міської ради згадуються, зокрема, послуги комп’ютерної томографії, мамографії та ехокардіографії.
Культура
Культурне життя Березані пов’язане з міським будинком культури, бібліотеками, школою мистецтв, кінематографом і краєзнавчим музеєм.
Важливе місце посідає Березанський краєзнавчий музей. Його було відкрито 1975 року; 1980 року музею присвоєно звання «народного». Експозиції присвячені історії міста та краю від найдавніших часів до сучасності.
Серед музейних матеріалів є документи, фотографії, стародруки, предмети побуту та інші матеріали, пов’язані з історією Березані. Окреме значення має колекція матеріалів про зйомки фільму «Джальма».
У сучасному культурному житті міста проводяться заходи, присвячені Тарасу Шевченку, традиційні свята та мистецькі концерти. У 2026 році, зокрема, міська рада повідомляла про виступи вихованців Березанської школи мистецтв та ансамблю естрадного танцю «НЕБО».
«Розрита могила» та Тарас Шевченко
Березань належить до важливих шевченківських місць Київщини.
Тарас Шевченко відвідав Березань 1843 року. Тут він спілкувався з місцевими освіченими людьми, цікавився старожитностями та народною культурою.
9 жовтня 1843 року в Березані Шевченко написав «Розриту могилу» — один із найвідоміших творів раннього періоду його повернення в Україну. Дата й місце написання підтверджені автографом поета. ЛЛітопис+1
Твір має виразний історіософський і національний характер. Образ розкопаної могили перетворений на символ понівеченої української історії та пам’яті. Безпосереднім контекстом для поета стали археологічні розкопки курганів, яких у районі Березані було багато.
У міській топоніміці та культурній пам’яті Березані шевченківська спадщина посідає особливе місце.
Кінематограф
Березань має цікаве місце в історії українського кіно.
У 1927–1928 роках режисер Арнольд Кордюм знімав у Березані фільм «Джальма». Міська історична довідка відносить його до ранніх повнометражних українських фільмів. ЕСУ зазначає, що стрічка вийшла 1928 року, а Кордюм був її співатором сценарію.
У зйомках брали участь місцеві жителі. За краєзнавчими матеріалами, в масових сценах було задіяно близько 200 мешканців. З фільмом пов’язують також перші кінематографічні роботи акторки Наталії Гебдовської.
Історія «Джальми» є важливою частиною культурної спадщини Березані, оскільки кіноплівка зафіксувала вигляд та побут українського поселення 1920-х років.
Пам’ятки та туристичні об’єкти
Серед найбільш відомих місць Березані:
- Березанський краєзнавчий музей;
- курган та пам’ятне місце, пов’язане з «Розритою могилою»;
- залізнична станція Березань початку XX століття;
- пам’ятник літаку Ан-2;
- пам’ятники та меморіали, присвячені загиблим у війнах;
- парк Слави;
- міські водойми та природні території вздовж Недри;
- пам’ятники й об’єкти, пов’язані з історією міста.
У міському просторі зберігаються численні пам’ятні знаки, пов’язані з Другою світовою війною та новітньою історією України.
Одним із помітних сучасних туристичних об’єктів є Березанський краєзнавчий музей, розташований на вулиці Героїв Небесної Сотні. За актуальними даними картографічних сервісів, музей має високі оцінки від відвідувачів.
Історичне значення має також Залізнична станція «Березань» (1902 р.).
Символіка
Березань має власні герб і прапор.
Герб міста являє собою срібний щит із синім вертикальним «стовпом». На ньому зображені срібна підкова, увінчана хрестом, а в нижній частині — золоте серце. Герб поєднує символіку назви міста, християнську традицію, побажання щастя, любові та мужності.
Срібне оформлення щита стилізовано під стовбури беріз і таким чином безпосередньо пов’язане з назвою Березані. Підкова символізує щастя, хрест — давню християнську традицію, серце — любов і мужність.
Прапор являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, утворене трьома вертикальними смугами — білою, синьою та білою. У центрі синьої смуги розташований елемент герба міста.
Релігійне життя
Історично Березань була переважно православним містом. Про наявність православної громади свідчать численні історичні документи XIX століття та матеріали про навколишні села.
Сучасне релігійне життя громади представлено різними християнськими громадами. Водночас актуальний конфесійний склад і статус конкретних релігійних громад змінюються, тому для сучасного опису окремих храмів доцільно використовувати актуальні дані релігійних організацій та місцевої влади.
Місцеве самоврядування та розвиток громади
Березанська міська рада продовжує здійснювати програми розвитку інфраструктури, освіти, культури, соціального захисту та підтримки обороноздатності.
На 2026 рік бюджет Березанської міської територіальної громади передбачав загальний обсяг доходів близько 333,7 млн грн. У ньому, зокрема, передбачено освітню субвенцію понад 61,8 млн грн, а також 4,05 млн грн на територіальну оборону та підтримку Збройних сил України.
У 2026 році громада також здійснювала проєкти з підвищення енергетичної стійкості, зокрема закупівлю обладнання для сонячних електростанцій для закладів освіти, ЦНАПу та соціальних установ.
Партнерські зв’язки
Одним із найтриваліших міжнародних партнерств Березані є співпраця з німецьким містом Пуллах у Баварії.
Договір про партнерство було підписано 26 жовтня 1990 року. Співпраця охоплювала освітні, гуманітарні, культурні, медичні, соціальні та інші проєкти.
Партнерство стало одним із прикладів міжнародної муніципальної співпраці української громади ще до здобуття Україною незалежності.
Засоби масової інформації
У Березані в різні періоди працювали місцеві засоби масової інформації.
Газета «Березанські Відомості» виходила у 1995–2015 роках. У січні 2016 року було засновано газету «Березанська громада».
Відомі люди та діячі, пов’язані з Березанню
Історія міста пов’язана з низкою відомих українських культурних і наукових діячів.
Серед найвідоміших:
- Тарас Шевченко — поет, художник і мислитель; 1843 року перебував у Березані та написав тут «Розриту могилу». Л
Літопис
- Григорій Сковорода — філософ і письменник; відвідав Березань 1753 року.
- Степан Лисовець — радянський український поет, народився, жив і працював у Березані.
- Іван Андрусяк — український поет, дитячий письменник, перекладач і літературний критик, який живе та працює в Березані.
- Петро Луцик — кінорежисер і сценарист, уродженець Березані.
- Наталія Гебдовська — акторка, пов’язана з раннім українським кінематографом та зйомками «Джальми» в Березані.
- Арнольд Кордюм — кінорежисер, який працював у Березані над «Джальмою».
З містом також пов’язують імена космонавта Георгія Берегового, академіка Анатолія Дородніцина та інших діячів; частина таких зв’язків стосується не народження, а навчання, проживання чи перебування в Березані.
Березань у сучасній Україні
Після адміністративної реформи 2020 року Березань перестала бути окремою адміністративною одиницею рівня колишнього міста обласного підпорядкування в практичному устрої районів і стала центром однойменної міської територіальної громади Броварського району. Громада об’єднала місто та дев’ять сіл. ДДецентралізація
Сучасна Березань поєднує функції невеликого міського центру, транспортного вузла та адміністративного осередку громади. Її економічне життя спирається на промисловість, аграрний сектор, торгівлю, транспорт і сферу послуг, а соціальна інфраструктура включає школи, дошкільні та позашкільні заклади, медичні установи, культурні заклади й систему соціального захисту.
Водночас історико-культурний образ міста значною мірою визначають козацьке минуле, шевченківська спадщина, археологічні пам’ятки та історія раннього українського кінематографа.
Цікаві факти
- Перша письмова згадка про Березань датується 1616 роком.
- У XVII столітті місто стало центром Березанської сотні Переяславського полку.
- 1753 року Березань відвідав Григорій Сковорода.
- 9 жовтня 1843 року Тарас Шевченко написав у Березані «Розриту могилу». Л
- Через Березань проходить один із важливих транспортних напрямків України Київ—Харків.
- Залізничне сполучення з містом виникло на початку XX століття.
- У 1927–1928 роках у Березані знімали фільм «Джальма», одну з ранніх повнометражних українських кінокартин.
- 1994 року Березань отримала статус міста обласного підпорядкування.
- 2020 року було утворено Березанську міську територіальну громаду площею 210,2 км², до якої входять 10 населених пунктів. Д
Децентралізація
- Станом на 2026 рік Березань є адміністративним центром громади у складі Броварського району Київської області.