Bayraktar Akıncı — турецький важкий ударний безпілотний літальний апарат (UCAV), розроблений компанією Baykar для розвідувальних, ударних, морських та інших військових завдань. Це двомоторний апарат класу MALE із максимальною злітною масою до 6 т, корисним навантаженням до 1,5 т, супутниковим зв’язком, трикратно резервованою системою автоматичного керування, засобами штучного інтелекту та можливістю застосовувати широкий спектр авіаційного озброєння — від малих керованих боєприпасів до крилатих і надзвукових ракет.

Перший політ відбувся 6 грудня 2019 року, а до складу турецьких сил Akıncı офіційно прийняли 29 серпня 2021 року. Станом на 2026 рік Baykar повідомляє про експортні угоди щодо Akıncı з 16 країнами та понад 100 000 годин нальоту парку.

Назва

Слово Akıncı походить від назви османських легкоозброєних кінних загонів — акінджи (akıncı), які використовувалися для розвідки, рейдів і передових операцій.

У турецькій військовій термінології Bayraktar Akıncı класифікується як TİHA — Taarruzi İnsansız Hava Aracı, тобто «ударний безпілотний літальний апарат».

У міжнародній літературі найчастіше використовується позначення Bayraktar Akıncı UCAV або Bayraktar Akıncı UAV.

Розробник

Розробником є турецька компанія Baykar Bayraktar Teknoloji, відома насамперед за безпілотниками Bayraktar TB2.

Проєкт Akıncı став наступним технологічним етапом після TB2. На відміну від TB2, який є відносно компактним тактичним БПЛА, Akıncı створювався як значно більша платформа для стратегічних розвідувально-ударних завдань і застосування важчих боєприпасів.

Baykar заявляє, що конструкція, програмне забезпечення, авіоніка та механічні системи Akıncı були розроблені компанією. У ранній документації виробника наголошувалося на використанні приблизно 100 комп’ютерних систем та високому рівні резервування критичних систем.

Передумови створення

Успіх Bayraktar TB2 продемонстрував можливість широкого застосування безпілотних літальних апаратів для розвідки та високоточного ураження наземних цілей.

Однак TB2 мав обмеження щодо:

  • максимальної маси озброєння;
  • дальності;
  • висоти польоту;
  • розмірів радіолокаційного та оптико-електронного обладнання;
  • можливості використання важких авіаційних боєприпасів;
  • інтеграції далекобійних ракет;
  • тривалого перебування в повітрі з великим бойовим навантаженням.

Akıncı створювався для заповнення цієї ніші.

Концепція передбачала безпілотний літак, здатний виконувати частину завдань, традиційно властивих легким бойовим літакам і розвідувальним літакам, але з меншою вартістю експлуатації та без ризику для пілота.

Представлення проєкту

Публічна презентація Akıncı відбулася у вересні 2019 року під час фестивалю TEKNOFEST у Стамбулі.

Перший прототип здійснив перший політ 6 грудня 2019 року. Після цього розпочалася інтенсивна програма льотних випробувань, включаючи випробування систем керування, двигунів, озброєння, зв’язку та автономної навігації.

Перший політ

Перший політ Akıncı відбувся 6 грудня 2019 року на авіабазі поблизу Чорлу в провінції Текірдаг.

Програма випробувань передбачала поступове розширення висоти, швидкості, тривалості польоту та функціональності бортових систем.

Перші випробування бойового застосування озброєння відбулися у 2021 році. 22 квітня 2021 року Akıncı успішно виконав перші випробування з боєприпасами MAM-T, MAM-L і MAM-C.

Прийняття на озброєння

29 серпня 2021 року Bayraktar Akıncı був офіційно прийнятий до складу турецьких збройних сил.

Перші серійні машини були передані турецьким військовим у серпні 2021 року.

Поступово Akıncı почали отримувати різні структури Туреччини, включаючи військові та силові органи.

Конструкція

Akıncı — великий двомоторний безпілотний літальний апарат із низькорозташованим крилом, двома турбогвинтовими двигунами та хвостовим оперенням.

Конструкція оптимізована насамперед для тривалого польоту на середніх і великих висотах та транспортування значного бойового навантаження.

Літак має:

  • довгий обтічний фюзеляж;
  • велике крило;
  • два двигуни;
  • традиційне однокорпусне компонування;
  • триопорне висувне шасі;
  • носовий модуль із сенсорами;
  • внутрішні та зовнішні точки підвіски озброєння;
  • супутникову антену зв’язку;
  • інтегровані системи електронної розвідки та радіолокації залежно від комплектації.

Виробник характеризує Akıncı як платформу, придатну для виконання завдань на суші та морі.

Розміри

Параметр Значення
Довжина 12,2 м
Розмах крила 20 м
Висота 4,1 м
Максимальна злітна маса до 6000 кг
Корисне навантаження до 1500 кг
Практична робоча висота до 30 000 футів
Заявлена максимальна висота 40 000 футів
Тривалість польоту 24+ години
Операційна дальність до 6000 км
Крейсерська швидкість приблизно 150–240 KTAS

Значення швидкості та маси змінюються залежно від модифікації й двигунів. Сучасна офіційна сторінка Baykar вказує максимальну злітну масу 6000 кг та корисне навантаження 1500 кг. Ранні матеріали проєкту наводили 5500 кг і 1350 кг відповідно.

Силова установка

Akıncı використовує два турбогвинтові двигуни.

У різних версіях застосовуються силові установки потужністю:

  • 2 × 450 к.с.;
  • 2 × 750 к.с.;
  • 2 × 850 к.с.

Таким чином, найпотужніша модифікація Akıncı C має сумарну потужність приблизно 1700 к.с.

Двигуни українського походження

Однією з важливих особливостей Akıncı є використання українських авіаційних двигунів.

На різних етапах програми використовувалися двигуни сімейства АІ-450Т, розроблені українським підприємством «Івченко-Прогрес» та вироблені українським підприємством «Мотор Січ».

Співпраця України й Туреччини в галузі двигунів стала важливою частиною програми Akıncı. У 2024 році Baykar повідомляла про плани розробки власного турбогвинтового двигуна для Akıncı.

Ця залежність стала одним із факторів, що спонукали Baykar інвестувати у створення власних силових установок.

Akıncı A

Akıncı A — початкова серійна версія.

Вона оснащується двома двигунами потужністю приблизно 450 к.с. кожний.

Саме Akıncı A став першою серійною конфігурацією, що надійшла до турецьких сил.

Під час випробувань Akıncı A досяг висоти 38 039 футів (11 595 м) 8 липня 2021 року.

Akıncı B

Akıncı B — потужніша версія з двома двигунами по 750 к.с.

Збільшення потужності дозволило покращити характеристики зльоту, набору висоти та польоту з великим бойовим навантаженням.

Akıncı B встановив національний рекорд висоти Туреччини серед літальних апаратів, піднявшись 21 червня 2022 року на 45 118 футів (13 716 м). Політ тривав 20 годин 23 хвилини.

Akıncı C

Akıncı C — найпотужніша на цей час серійна конфігурація з двома двигунами по 850 к.с.

Сумарна потужність становить 1700 к.с.

Перші випробування Akıncı C відбулися у лютому 2024 року. 24 лютого апарат понад годину перебував у повітрі під час випробувань аеродинамічних характеристик.

Автономність

Akıncı має значно вищий рівень автоматизації, ніж безпілотники попереднього покоління Baykar.

Система здатна автоматично виконувати:

  • руління;
  • зліт;
  • набір висоти;
  • політ за маршрутом;
  • навігацію;
  • маневрування;
  • повернення;
  • посадку;
  • повторний політ за заданою програмою.

Baykar заявляє можливість повністю автономного зльоту та посадки без постійної залежності від наземної станції.

Система керування

Однією з ключових конструктивних особливостей Akıncı є трикратно резервована система автопілота.

Критичні елементи системи мають резервування, що зменшує ймовірність повної втрати керування через відмову окремого компонента.

Також використовується резервування:

  • датчиків;
  • виконавчих механізмів;
  • сервоприводів;
  • систем навігації;
  • каналів зв’язку.

Baykar називає цю концепцію fault-tolerant architecture — архітектурою, стійкою до окремих відмов.

Система зв’язку

Akıncı оснащений системами:

  • LOS — зв’язок у межах прямої радіовидимості;
  • BLOS/SATCOM — супутниковий зв’язок за межами прямої радіовидимості.

Супутниковий канал дозволяє виконувати польоти на значній відстані від наземної станції керування, у тому числі над районами, де немає традиційної наземної інфраструктури зв’язку.

Використання SATCOM є однією з принципових відмінностей Akıncı від ранніх тактичних безпілотників.

Наземна станція керування

Система Akıncı включає наземну інфраструктуру.

Baykar пропонує кілька конфігурацій наземної станції:

  • причіпну;
  • контейнерну;
  • стаціонарну або внутрішню.

Станція має робочі місця оператора польоту, оператора корисного навантаження та засоби аналізу відео й даних.

Штучний інтелект

Akıncı обладнаний системами штучного інтелекту та автоматизованої обробки даних.

Заявлені функції включають:

  • розпізнавання об’єктів;
  • аналіз даних сенсорів;
  • оцінювання положення літака;
  • підвищення ситуаційної обізнаності;
  • допомогу оператору при виявленні цілей;
  • автоматичне реагування на частину навігаційних ситуацій.

У ранній документації Baykar зазначалося, що система штучного інтелекту може використовувати дані бортових сенсорів та географічну інформацію для формування уявлення про навколишнє середовище й виявлення об’єктів.

Навігація

Akıncı використовує інтегровану систему навігації з поєднанням супутникових, інерційних та інших сенсорних даних.

Сенсорна інформація об’єднується за допомогою sensor fusion, що підвищує стійкість системи до відмов окремих датчиків.

Виробник заявляє можливість роботи в умовах активної радіоелектронної протидії завдяки резервуванню систем навігації та зв’язку.

Корисне навантаження

Однією з головних відмінностей Akıncı від TB2 є значно більша маса корисного навантаження.

Сучасна конфігурація має заявлену корисну вантажопідйомність до 1500 кг. Ранні серійні матеріали Baykar вказували 1350 кг, з яких приблизно 400–450 кг припадало на внутрішнє навантаження і близько 900–950 кг — на зовнішні підвіски.

До складу корисного навантаження можуть входити:

  • електрооптичні системи;
  • інфрачервоні сенсори;
  • лазерні далекоміри та цілевказівники;
  • радіолокаційні системи;
  • системи радіоелектронної розвідки;
  • системи радіоелектронної боротьби;
  • засоби зв’язку;
  • керовані бомби;
  • ракети;
  • крилаті ракети;
  • спеціалізовані розвідувальні контейнери.

Електрооптична система

Для розвідки та наведення озброєння Akıncı може оснащуватися багатофункціональними електрооптичними станціями.

Однією з найсучасніших систем, інтегрованих із платформою, стала ASELFLIR-500, розроблена турецькою компанією ASELSAN.

22 лютого 2024 року Akıncı з ASELFLIR-500 успішно виявив і знищив морський безпілотний апарат Albatros під час випробувань у морі.

Радар

Akıncı може оснащуватися багатофункціональним AESA-радаром.

Радар використовується для:

  • виявлення повітряних об’єктів;
  • виявлення наземних цілей;
  • морського спостереження;
  • картографування;
  • супроводу цілей;
  • підтримки застосування озброєння;
  • підвищення ситуаційної обізнаності.

Baykar прямо вказує багаторежимний AESA-радар серед доступних розвідувальних систем платформи.

Радіоелектронна боротьба

Akıncı розглядається не лише як ударний, а й як розвідувальний та інформаційний літальний апарат.

Залежно від конфігурації він може використовувати обладнання для:

  • SIGINT;
  • електронної підтримки;
  • виявлення джерел випромінювання;
  • збору радіоелектронної інформації;
  • підтримки операцій у середовищі радіоелектронної боротьби.

Озброєння

Akıncı створювався як багатоцільова ударна платформа.

За час випробувань та інтеграції було успішно протестовано широкий спектр турецьких боєприпасів. Серед них MAM-L, MAM-L TV, MAM-T, MAM-T IIR/TV, MAM-C, TOLUN, TOLUN IIR, TEBER-81, TEBER-82, LAÇIN-82, LGK-81, LGK-82, HGK-82, Gökçe, Gözde, KGK-82-UCAV, UAV-230, UAV-122 та Çakır.

MAM-C

MAM-C — малогабаритний високоточний боєприпас Roketsan, призначений для ураження легких та середніх наземних цілей.

Він був одним із перших боєприпасів, інтегрованих із Akıncı.

MAM-L

MAM-L — лазерно керований боєприпас, створений Roketsan на основі сімейства MAM.

Akıncı здатний нести більшу кількість MAM-L порівняно з TB2 завдяки значно більшій вантажопідйомності.

MAM-T

MAM-T — важчий і дальнобійніший представник сімейства MAM.

Його інтеграція стала одним із перших важливих випробувань ударного потенціалу Akıncı. У квітні 2021 року апарат успішно виконав випробувальний пуск MAM-T.

TEBER

Akıncı може застосовувати комплекти TEBER, які перетворюють звичайні авіабомби на керовані боєприпаси.

Серед інтегрованих варіантів — TEBER-81 та TEBER-82.

HGK і LGK

Для застосування стандартних авіаційних бомб Akıncı може використовувати:

  • HGK — комплект супутникового та інерційного наведення;
  • LGK — лазерний комплект наведення.

У липні 2022 року Akıncı успішно застосував LGK-82 по цілі, яку підсвітив лазером інший Bayraktar TB2. Це продемонструвало можливість взаємодії декількох безпілотних платформ у межах однієї бойової системи.

KGK

KGK — крилатий або планерний комплект наведення для авіаційних бомб.

Його застосування збільшує дальність скидання боєприпасу порівняно з вільнопадаючою бомбою.

TOLUN

TOLUN — мініатюрна керована авіабомба турецького виробництва.

Akıncı став однією з платформ для її застосування.

У 2024 році було також випробувано TOLUN IIR, оснащений інфрачервоною системою наведення.

Çakır

Çakır — крилата ракета Roketsan.

29 лютого 2024 року Akıncı успішно уразив ціль ракетою Çakır на відстані близько 100 км.

Це було одним із важливих випробувань, оскільки продемонструвало можливість використання Akıncı як носія далекобійної крилатої зброї.

SOM

На ранньому етапі програми Baykar передбачав можливість застосування SOM-A — турецької далекобійної крилатої ракети.

Інтеграція важких ракет такого класу суттєво розширює потенційну дальність ударного застосування Akıncı. Водночас не всі заявлені боєприпаси з ранніх презентацій стали штатним озброєнням кожної серійної конфігурації.

UAV-230

UAV-230 — надзвукова ракета, адаптована для запуску з безпілотних платформ.

Akıncı успішно випробовував її застосування, у тому числі на дистанції понад 100 км.

UAV-122

До комплексу озброєння також інтегрується UAV-122 — надзвукова ракета.

Для неї випробовувалися різні варіанти головок самонаведення, зокрема телевізійна та лазерна.

Повітряний бій

Однією з найцікавіших особливостей розвитку Akıncı стала поступова інтеграція озброєння класу повітря—повітря.

Серед систем, які випробовувалися або інтегрувалися з платформою:

  • Bozdoğan;
  • Gökdoğan;
  • KEMANKEŞ;
  • EREN;
  • SUNGUR.

Це поступово розширює можливості Akıncı від класичного ударного БПЛА до платформи, здатної виконувати окремі завдання протиповітряного та повітряного бою.

KEMANKEŞ

KEMANKEŞ — мініатюрна крилата ракета або боєприпас із системами автономного наведення, розроблений Baykar.

Akıncı використовувався для випробування його можливостей щодо ураження повітряних цілей.

EREN

EREN — високошвидкісний багатоцільовий баражувальний боєприпас Roketsan.

21 лютого 2026 року Akıncı успішно застосував EREN проти повітряної цілі-БПЛА. Під час випробування EREN безпосередньо вразив ціль у повітрі.

SUNGUR

У вересні 2026 року Akıncı пройшов випробування із зенітною ракетою SUNGUR.

16 вересня 2026 року ракета SUNGUR, запущена з Akıncı, безпосередньо вразила швидкісну повітряну ціль-БПЛА над Чорним морем.

Це стало черговим етапом розвитку Akıncı як багатоцільової повітряної платформи.

UAV-300

У вересні 2026 року Akıncı успішно застосував нову надзвукову ракету UAV-300.

11 вересня 2026 року під час випробувань морська ціль була уражена на дальності понад 250 км. Baykar повідомила про пряме влучання.

Це одна з найбільших заявлених дальностей застосування озброєння з Akıncı.

Розвідувальні завдання

Akıncı може використовуватися як платформа ISTAR — Intelligence, Surveillance, Target Acquisition and Reconnaissance.

До таких завдань належать:

  • стратегічна розвідка;
  • спостереження за районами бойових дій;
  • виявлення наземних цілей;
  • морська розвідка;
  • цілевказання;
  • коригування ударів;
  • оцінювання результатів ураження;
  • радіоелектронна розвідка.

Морські операції

Baykar прямо позиціонує Akıncı для операцій у морському середовищі.

Серед заявлених напрямів:

  • морське патрулювання;
  • надводна війна;
  • розвідка морських цілей;
  • боротьба з надводними кораблями;
  • потенційна протичовнова боротьба.

Для цього можуть використовуватися AESA-радар, електрооптичні системи, SIGINT та відповідне ударне озброєння.

Пошуково-рятувальні операції

Akıncı використовувався не тільки у військових місіях.

19 травня 2024 року один із турецьких Akıncı брав участь у пошуково-рятувальній операції після катастрофи вертольота президента Ірану Ебрагіма Раїсі.

За даними Baykar, апарат вилетів із Туреччини, працював у складних погодних умовах, зокрема в густому тумані та гірській місцевості, і допоміг виявити місце падіння вертольота. Він здійснював політ на висоті близько 300 футів під час пошуку.

Робота після землетрусу в Туреччині

Після руйнівного землетрусу 6 лютого 2023 року Akıncı використовували для:

  • пошуково-рятувальних операцій;
  • оцінювання руйнувань;
  • координації;
  • спостереження;
  • забезпечення ситуаційної обізнаності.

Baykar повідомляла, що дев’ять Akıncı брали участь у післякатастрофних операціях.

Рекорди

Akıncı встановив кілька національних і програмних рекордів.

Найвідомішим став рекорд висоти 45 118 футів (13 716 м), встановлений 21 червня 2022 року Akıncı B.

Під час того самого випробувального польоту апарат перебував у повітрі 20 годин 23 хвилини.

Політ до Азербайджану

У 2022 році Akıncı здійснив демонстраційний переліт із Туреччини до Азербайджану.

Літальний апарат пролетів через Туреччину, Грузію та Азербайджан, прямуючи до Баку на TEKNOFEST Azerbaijan.

Цей переліт продемонстрував практичні можливості далекого перельоту платформи.

Наліт

До 2024 року парк Akıncı подолав позначку 70 000 годин польоту, а в березні 2025 року Baykar оголосила про перевищення 100 000 годин.

Цей показник включає сукупний наліт різних машин програми та не означає 100 000 годин бойового застосування.

Експорт

Akıncı став одним із головних експортних продуктів турецької оборонної промисловості.

Станом на 31 січня 2026 року Baykar повідомляла про експортні контракти на Akıncı з 16 країнами. Для порівняння, на попередніх етапах компанія повідомляла про 9, а потім 10 країн-замовників. Зростання цифри пояснюється укладенням нових контрактів.

Точна кількість фактично переданих машин значно складніша для встановлення, оскільки Baykar не публікує повної деталізованої таблиці поставок за всіма державами.

Азербайджан

Азербайджан став одним із перших іноземних користувачів Akıncı.

Турецькі та азербайджанські структури демонстрували Akıncı під час військових заходів, а сам апарат здійснив переліт до Баку у 2022 році. Baykar також повідомляє про використання версій Akıncı A і B у Туреччині та серед країн-партнерів, включаючи Азербайджан.

Пакистан

Пакистан став одним із найбільш відомих іноземних користувачів Akıncı.

За відкритими даними, перші поставки відбувалися у 2023 році. Baykar підтверджує Пакистан як одного з іноземних користувачів, однак повна офіційна кількість переданих літаків публічно не розкривається.

Саудівська Аравія

18 липня 2023 року Baykar та Міністерство оборони Саудівської Аравії підписали угоду, відповідно до якої Akıncı мав увійти до складу Королівських військово-повітряних і військово-морських сил Саудівської Аравії.

Ця угода стала одним із найбільших експортних контрактів Baykar.

Однак кількість фактично поставлених машин, графік поставок і структура майбутнього виробництва в Саудівській Аравії в різних відкритих джерелах подаються неоднаково. Тому цифри замовлення та фактичної наявності слід розрізняти.

Об’єднані Арабські Емірати

ОАЕ також уклали угоду щодо придбання Akıncı. Відкриті дані свідчать про поставки перших машин у 2024 році, однак точна структура замовлення та майбутньої локалізації не повністю розкрита публічно.

Африканські оператори

Akıncı поширився також серед низки африканських держав.

У відкритих джерелах як оператори або замовники фігурують:

  • Буркіна-Фасо;
  • Ефіопія;
  • Малі;
  • Марокко;
  • Лівія;
  • Сомалі;
  • Судан.

Для частини цих країн точна кількість поставлених машин не розкривається офіційно.

Малі

Малі отримала Akıncı у 2024 році. За відкритими даними, перші дві машини були поставлені в листопаді 2024 року.

Інформація про втрати малийських Akıncı у 2025–2026 роках походить переважно з відкритих джерел і потребує обережного ставлення, оскільки незалежне підтвердження кожного інциденту є неповним.

Індонезія

У лютому 2025 року Baykar уклала з Індонезією угоду, яка передбачає співпрацю щодо Bayraktar TB3 та Akıncı, включаючи можливості спільного виробництва.

За повідомленням Baykar, йдеться про 9 Akıncı у межах домовленостей.

Станом на 2026 рік ця угода належить до контрактів, які слід відрізняти від уже завершених поставок.

Киргизстан

Киргизстан також фігурує серед користувачів або замовників Akıncı у відкритих базах даних. Водночас детальні офіційні дані щодо кількості, конфігурацій і бойового застосування публікуються обмежено.

Україна та українські технології

Україна має особливий зв’язок із програмою Akıncı через силові установки.

Akıncı використовує українські авіаційні технології, зокрема двигуни сімейства АІ-450Т, створені «Івченко-Прогрес» та виготовлені «Мотор Січ».

Водночас Bayraktar Akıncı не слід ототожнювати з Bayraktar TB2, який точно постачався Україні та широко застосовувався українськими силами. У відкритих офіційних джерелах немає такої ж однозначно підтвердженої картини бойової експлуатації Akıncı Збройними силами України.

Виробництво

Akıncı виробляється Baykar у Туреччині.

У міру розширення експорту виробник збільшує виробничі можливості. Окремі закордонні контракти передбачають локалізацію або потенційну організацію місцевого виробництва.

Точна щорічна серійна продуктивність Akıncı публічно не встановлена на рівні, який дозволяв би достовірно визначити кількість виготовлених машин за кожен рік.

Кількість виготовлених літаків

Baykar не публікує повного відкритого реєстру серійних номерів і поставок Akıncı.

У відкритих джерелах зустрічаються оцінки понад 100 поставлених або вироблених машин, а в 2026 році окремі спеціалізовані бази даних оцінюють глобальний парк як понад 110 машин. Ці цифри не є офіційною статистикою Baykar і тому мають розглядатися як оцінки.

Відмінності від Bayraktar TB2

Akıncı істотно більший за TB2.

Характеристика Bayraktar TB2 Bayraktar Akıncı
Клас тактичний UCAV важкий UCAV
Розмах крила 12 м 20 м
Максимальна злітна маса близько 700 кг до 6000 кг
Корисне навантаження близько 150 кг до 1500 кг
Двигуни 1 2
Тип двигуна поршневий/турбодвигун залежно від версії турбогвинтові
Максимальна висота близько 25 000 футів до 40 000 футів
Тривалість польоту до 27 годин 24+ години
SATCOM обмежено залежно від версії штатна можливість BLOS
AESA-радар ні в базовій концепції так
Важкі керовані бомби обмежено так
Крилаті ракети ні так
Повітря—повітря обмежено інтеграція триває

Тактична концепція

Akıncı займає проміжне місце між класичним тактичним БПЛА та легким пілотованим бойовим літаком.

Його основна концепція передбачає:

  • тривале патрулювання;
  • розвідку на великій відстані;
  • виявлення та супровід цілей;
  • застосування високоточної зброї;
  • запуск далекобійних ракет;
  • роботу як носія сенсорів;
  • участь у морських операціях;
  • використання як вузла розвідки та цілевказання;
  • можливість застосування зброї повітря—повітря.

Сетецентричне застосування

Akıncı може бути інтегрований до більшої системи розвідки та ураження.

Наприклад, у випробуванні LGK-82 у 2022 році TB2 здійснював лазерне підсвічування, тоді як Akıncı знаходився вище хмар і виконував пуск боєприпасу. Це демонструє концепцію розподілу функцій між різними безпілотними платформами.

Теоретично аналогічна схема може включати:

  • розвідувальний БПЛА;
  • ударний Akıncı;
  • наземну станцію;
  • винищувачі;
  • наземні радари;
  • корабельні системи;
  • супутникові канали зв’язку.

Взаємодія з пілотованою авіацією

Велике корисне навантаження та сучасна система зв’язку дозволяють використовувати Akıncı як додатковий засіб для пілотованих літаків.

Він може виконувати частину небезпечних розвідувальних або ударних завдань, залишаючи пілотованим літакам завдання, для яких потрібні вища швидкість, маневреність або складніші системи.

Бойове застосування

Публічна інформація про бойове застосування Akıncı значно менш повна, ніж інформація про випробування.

Це пов’язано з тим, що багато операторів не розкривають подробиць використання своїх безпілотників.

Підтверджені відкриті дані свідчать про експлуатацію платформи різними державами, але для частини заяв про конкретні бойові ураження незалежна перевірка відсутня.

Особливо це стосується операцій у Північній Африці, Судані та інших регіонах, де сторони конфліктів мають різні інформаційні джерела.

Випробування проти морських цілей

У лютому 2024 року Akıncı продемонстрував здатність діяти проти морських цілей.

За допомогою ASELFLIR-500 він уразив безпілотний надводний апарат Albatros. Цей тест показав можливість поєднання електрооптичного виявлення та високоточного ударного застосування.

Випробування Çakır

29 лютого 2024 року Akıncı застосував крилату ракету Çakır і уразив ціль на відстані 100 км.

Випробування Gökçe

У грудні 2022 року Akıncı успішно застосував бомбу MK-83 масою близько 455 кг із комплектом лазерного наведення Gökçe.

Під час випробування боєприпас був застосований із висоти приблизно 20 000 футів.

Випробування TRG-230

У грудні 2022 року Akıncı успішно застосував надзвукову ракету TRG-230 по цілі на дальності понад 100 км.

Це стало одним із перших випробувань, що продемонстрували можливість застосування з БПЛА боєприпасів, які традиційно асоціюються з пілотованою авіацією або наземними ракетними системами.

Випробування UAV-300 у 2026 році

11 вересня 2026 року Akıncı застосував UAV-300, уразивши морську ціль на дальності понад 250 км.

Випробування проводилося над Чорним морем. За повідомленням Baykar, ракета забезпечила пряме влучання, після чого Akıncı повернувся до Чорлу.

Випробування SUNGUR у 2026 році

16 вересня 2026 року Akıncı вперше в межах оприлюдненого випробування продемонстрував пряме ураження повітряної цілі ракетою SUNGUR.

Це є важливим етапом у розвитку концепції Akıncı як багатоцільового безпілотного літака, здатного діяти не тільки проти наземних і морських, а й проти повітряних цілей.

Висотний рекорд

Рекорд 45 118 футів (13 716 м) був встановлений Akıncı B 21 червня 2022 року.

Це значення перевищує заявлену штатну експлуатаційну висоту 30 000 футів і близьке до максимальної висоти, яку виробник наводить для платформи. Рекорд був встановлений під час спеціального випробувального польоту, тому його не слід плутати зі стандартною бойовою висотою.

Надійність

Архітектура Akıncı значною мірою орієнтована на забезпечення живучості при відмовах.

Вона передбачає:

  • трикратне резервування автопілота;
  • резервні сенсори;
  • резервні виконавчі механізми;
  • резервування каналів зв’язку;
  • перехресне резервування систем управління;
  • автоматичний контроль стану бортових систем.

Це особливо важливо для важкого БПЛА, оскільки втрата такого апарата означає не лише втрату сенсорів, а й значного бойового навантаження.

Безпека польоту

Автоматизовані процедури зльоту та посадки зменшують навантаження на оператора.

Akıncı може автоматично:

  • виконувати передпольотні процедури;
  • рулити;
  • злітати;
  • слідувати маршрутом;
  • повертатися на базу;
  • заходити на посадку;
  • сідати.

Виробник також заявляє функції автоматичного обходу перешкод та використання штучного інтелекту для підвищення ситуаційної обізнаності.

Технологічне значення

Akıncı став одним із найважливіших проєктів турецької програми безпілотної авіації.

На відміну від легших тактичних дронів, він демонструє тенденцію до створення великих безпілотних бойових літаків, які можуть нести важкі авіаційні боєприпаси, радари та системи радіоелектронної розвідки.

Поступова інтеграція ракет повітря—повітря та надзвукової зброї ще більше розмиває традиційну межу між БПЛА і легкими бойовими літаками.

Місце у сімействі Bayraktar

Akıncı є частиною ширшого сімейства Bayraktar, до якого належать:

  • Bayraktar Mini UAV;
  • Bayraktar TB2;
  • Bayraktar Akıncı;
  • Bayraktar TB3;
  • Bayraktar Kızılelma;
  • інші експериментальні та спеціалізовані платформи.

У цій лінійці Akıncı займає місце важкого багатоцільового UCAV, тоді як TB2 є легшою тактичною платформою, TB3 створюється з орієнтацією на корабельне базування, а Kızılelma — як безпілотний бойовий літак із значно вищими швидкісними характеристиками.

Переваги конструкції

До основних конструктивних переваг Akıncı належать:

  • велика вантажопідйомність;
  • два двигуни;
  • тривалий час перебування в повітрі;
  • велика висота польоту;
  • супутниковий зв’язок;
  • AESA-радар;
  • сучасні електрооптичні системи;
  • високий ступінь автоматизації;
  • резервування ключових систем;
  • можливість застосування важких бомб і ракет;
  • можливість використання зброї повітря—повітря;
  • інтеграція з різними сенсорними системами;
  • потенційне застосування у морських операціях.

Обмеження

Попри широкий спектр можливостей, Akıncı не є прямою заміною сучасного винищувача.

Його основними обмеженнями є:

  • значно нижча швидкість порівняно з реактивними бойовими літаками;
  • відсутність пілота на борту;
  • залежність від каналів управління та навігації;
  • вразливість до сучасних систем ППО та винищувальної авіації;
  • обмежена маневреність порівняно з винищувачами;
  • велика радіолокаційна та інфрачервона помітність порівняно з малими БПЛА;
  • залежність від двигунів та комплектуючих;
  • висока вартість у порівнянні з малими тактичними дронами.

Еволюція концепції

Розвиток Akıncı демонструє поступову зміну концепції турецьких ударних БПЛА.

Початкова концепція передбачала переважно:

розвідка → цілевказання → точковий удар.

Сучасний Akıncı поступово перетворюягом п’яти років у розробку власних авіаційних двигунів. Першим напрямом мав стати турбогвинтовий двигун для Akınється на систему:

розвідка → виявлення → класифікація → супровід → удар наземними, морськими або повітряними засобами → оцінювання результату.

Випробування AESA-радара, ASELFLIR-500, Çakır, UAV-230, UAV-122, KEMANKEŞ, EREN і SUNGUR демонструють таке розширення функціональності.

Перспективи власного двигуна

Залежність від імпортних силових установок стала одним із напрямів подальшого розвитку.

У 2024 році Baykar оголосила про інвестиції близько 300 млн доларів протягом п’яти років у розробку власних авіаційних двигунів. Першим напрямом мав стати турбогвинтовий двигун для Akıncı, після чого планувалася робота над турбовентиляторними двигунами для Kızılelma.

Виробничі та експортні перспективи

До 2026 року Akıncı перетворився з суто турецької програми на міжнародну платформу.

За даними Baykar, на початок 2026 року було підписано експортні угоди з 16 країнами. Для порівняння, кількість країн-замовників збільшилася від 9 у 2023 році до 10 у 2024 році та 16 у 2026 році.

Основні оператори та замовники

За відкритими даними станом на 2026 рік, Akıncı пов’язується з такими державами:

  • Туреччина;
  • Азербайджан;
  • Пакистан;
  • Саудівська Аравія;
  • Об’єднані Арабські Емірати;
  • Буркіна-Фасо;
  • Ефіопія;
  • Киргизстан;
  • Лівія;
  • Малі;
  • Марокко;
  • Сомалі;
  • Судан;
  • Індонезія — за угодою про закупівлю та співпрацю;
  • інші країни, які Baykar не завжди називає публічно.

Повний список країн із точним статусом «замовлено / поставлено / введено в експлуатацію» залишається неповністю відкритим.

Основні характеристики

Параметр Bayraktar Akıncı
Країна Туреччина
Розробник Baykar
Тип важкий ударний БПЛА / UCAV
Клас MALE
Перший політ 6 грудня 2019 року
Прийняття на озброєння Туреччини 29 серпня 2021 року
Екіпаж відсутній
Довжина 12,2 м
Розмах крила 20 м
Висота 4,1 м
Двигуни 2 × турбогвинтові
Потужність 2 × 450 / 750 / 850 к.с.
Максимальна злітна маса до 6000 кг
Корисне навантаження до 1500 кг
Робоча висота до 30 000 футів
Заявлена максимальна висота 40 000 футів
Рекордна висота 45 118 футів / 13 716 м
Тривалість польоту 24+ години
Операційна дальність до 6000 км
Крейсерська/максимальна швидкість приблизно 150–240 KTAS
Зв’язок LOS + BLOS/SATCOM
Автопілот трикратно резервований
Радар багаторежимний AESA, залежно від комплектації
Оптика EO/IR/лазерний далекомір-цілевказівник
SIGINT/EW можливі залежно від конфігурації
Основні версії Akıncı A, B, C
Основне озброєння керовані бомби, ракети, крилаті ракети, мініатюрні боєприпаси
Озброєння повітря—повітря інтегрується/випробовується
Сумарний наліт понад 100 000 годин станом на березень 2025 року
Кількість країн за експортними угодами 16 станом на 2026 рік

Дані про характеристики наведені за сучасною документацією Baykar; окремі ранні брошури містили нижчі значення максимальної маси та корисного навантаження.

Хронологія

  • 2019 — публічна презентація Akıncı на TEKNOFEST Istanbul.
  • 6 грудня 2019 року — перший політ прототипу.
  • 2020 рік — продовження льотних випробувань та інтеграції бортових систем.
  • 22 квітня 2021 року — перші випробування озброєння MAM-T, MAM-L та MAM-C.
  • 19 травня 2021 року — перший політ серійної машини Akıncı S-1.
  • 29 серпня 2021 року — офіційне прийняття Akıncı до складу турецьких збройних сил.
  • 2021 рік — Akıncı A досягає висоти 38 039 футів.
  • 11 березня 2022 року — Akıncı B досягає 40 170 футів.
  • 21 червня 2022 року — Akıncı B встановлює рекорд висоти 45 118 футів.
  • 2022 рік — демонстраційний переліт через Туреччину, Грузію та Азербайджан до Баку.
  • 2022 рік — випробування LGK-82, Gökçe, TRG-230 та інших боєприпасів.
  • 2023 рік — початок і розширення міжнародних поставок, зокрема Пакистану.
  • 2023 рік — підписання великої угоди із Саудівською Аравією.
  • 2024 рік — випробування Akıncı C, ASELFLIR-500, Çakır, TOLUN IIR та інших систем.
  • 19 травня 2024 року — участь у пошуку вертольота президента Ірану.
  • 12 лютого 2025 року — Baykar підписує угоду з Індонезією щодо TB3 та Akıncı.
  • 11 березня 2025 року — парк Akıncı перевищує 100 000 годин нальоту.
  • 21 лютого 2026 року — випробувальне ураження повітряної цілі боєприпасом EREN.
  • 11 вересня 2026 року — UAV-300 уражає ціль на дальності понад 250 км.
  • 16 вересня 2026 року — SUNGUR із Akıncı безпосередньо уражає повітряну ціль-БПЛА.

Історичне значення

Bayraktar Akıncı є одним із представників нового покоління важких ударних безпілотних літальних апаратів.

Його розвиток демонструє перехід від концепції БПЛА як «літаючої камери з можливістю скинути невеликий боєприпас» до багатофункціональної повітряної системи, здатної нести радар, електронні можливість інтеграції різних типів озброєння. За кілька років Akıncı пройшов шлях від MAM-L/MAM-T до випробувань сенсори, важкі керовані бомби, крилаті та надзвукові ракети.

Особливе значення має можливість інтеграції різних типів озброєння. За кілька років Akıncı пройшов шлях від MAM-L/MAM-T до випробувань важких авіабомб, ракет Çakır, UAV-230, UAV-122, UAV-300 та систем повітряного бою.

Bayraktar Akıncı — великий двомоторний UCAV, що став технологічною сходинкою між тактичними ударними БПЛА на кшталт TB2 і майбутніми безпілотними бойовими літаками типу Kızılelma. Він поєднує 6-тонну максимальну злітну масу, до 1,5 т корисного навантаження, 20-метрове крило, 24+ години6 року Akıncı отримав нові двигуни, розширений набір боєприпасів і можливості застосування зброї повітря—повітря. польоту, SATCOM, AESA-радар, електрооптичні системи, штучний інтелект і широкий спектр керованого озброєння.

Перший політ у 2019 році та прийняття на озброєння у 2021 році були лише початком програми: до 2026 року Akıncı отримав нові двигуни, розширений набір боєприпасів і можливості застосування зброї повітря—повітря. Показовими стали випробування Çakır на 100 км, UAV-300 на понад 250 км та SUNGUR проти повітряної цілі.

Станом на вересень 2026 року Akıncı експлуатується або закуповується низкою держав, а Baykar повідомляє про 16 країн, з якими укладено експортні угоди, і понад 100 000 годин загального нальоту. Водночас точна кількість виготовлених машин, детальні обсяги поставок окремим країнам та більшість бойових результатів залишаються частково непублічними.

Я також прибрав очевидно пошкоджені місця на кшталт «двобалкове? — ні», фрагмент «Електрооптична система Для розвідрипасу…», повтор заголовка про землетрус і зіпсований абзац «нового покол пройшов шлях…», відновивши їх за контекстом.

Дещо інше: