Україна розвиває власні спроможності у сфері протиракетної оборони та дедалі глибше інтегрується в європейський оборонно-промисловий простір. Одним із ключових напрямів називається створення української антибалістичної ракети в межах програми «Фрея», яка потенційно може стати частиною майбутньої європейської системи протиракетної оборони.
Сучасні антибалістичні системи здатні створювати лише кілька держав. Серед основних прикладів — американський Patriot та французько-італійський SAMP/T. Окремо згадуються російські С-300 і С-400, а також технологічні можливості інших країн. Створення власної системи такого класу означало б для України вихід у вузьке коло держав, здатних розробляти та виробляти складні засоби перехоплення балістичних цілей.
Україна вже має технологічний і конструкторський досвід, який може бути використаний для розвитку такого напряму. Згадується комплекс «Грім-Сапсан», задуманий як багатофункціональна система, а також інші українські ракетні розробки. Важливу роль при цьому може відіграти кооперація з європейськими оборонними компаніями та виробниками ракетних і радіолокаційних систем.
Розвиток антибалістичної програми розглядається не лише як військове завдання, а і як можливий фундамент для нового технологічного сектору української економіки. Оборонно-промисловий комплекс, безпілотні технології, сільське господарство та інформаційні технології називаються напрямами, які можуть визначати економічний розвиток країни після завершення бойових дій.
Конкретна конфігурація системи «Фрея» поки не деталізується. Остаточна структура, кількість типів ракет та технічні характеристики мають стати зрозумілими після завершення відповідних етапів розробки. Водночас сам факт публічного оголошення програми розглядається як ознака того, що основні технічні та організаційні процеси вже перебувають на просунутій стадії.
Окремий напрям — ліцензійне виробництво комплексів Patriot в Україні. Передача технологій і запуск виробничого циклу означають можливість не лише отримувати готове озброєння, а й розвивати власні виробничі компетенції у сфері складних систем протиповітряної та протиракетної оборони. Важливим елементом такого процесу може стати залучення американських виробників та інтеграція українських підприємств у міжнародні виробничі ланцюги.
Поглиблення співпраці зі США та європейськими державами розглядається як частина ширшого геополітичного та технологічного зближення України із західними оборонними структурами. Окремо згадується потенційна співпраця у виробництві безпілотників, використанні критично важливих матеріалів і розвитку високотехнологічних підприємств.
Інтеграція українських ракетних систем у майбутню європейську систему протиракетної оборони може посилити роль України як виробника та постачальника безпекових технологій. При цьому перспектива формального вступу до НАТО оцінюється окремо від практичної військово-технічної інтеграції. Поряд із членством розглядаються двосторонні формати співпраці та формування окремих європейських безпекових механізмів.
Україна поступово переходить від ролі держави, яка потребує захисту з боку європейських країн, до ролі партнера, здатного самостійно створювати технології та системи для захисту повітряного простору. Розвиток антибалістичної програми, виробництво Patriot, ракетні та безпілотні технології формують основу для її ширшої участі в європейській системі безпеки.